ПЕРЕПЕЛИХА — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́репе́л «Coturnix coturnix L.» (орн.)

псл. *perpelъ, що виникло внаслідок подвоєння звуконаслідувального кореня *pel- або *per-, який відтворює крик перепела або його пурхання з наступним розподібненням сонорних;
аналогічного походження, очевидно, прус. penpalo «перепел», лит. píepala, pѝtpelė, лтс. paipala «тс.»;
р. пе́репел, бр. перапёлка, п. przepiór, przepiórka, ч. křepelka, ст. křepel, слц. prepelica, вл. přepjerka, болг. пре́пелица, пре́перица, м. препелица, [преперица], схв. прèпелица, слн. prepelíca;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пелепели́ця
перепе́ла «перепілка»
перепеленя́
перепеле́чник «лягавий собака»
перепели́кати «підпадьомкати»
перепели́ний
перепели́ха «самка перепела»
перепели́ця
перепели́чий
перепе́лка
перепелю́кати «тс.»
перепелю́х «перепел»
перепеля́
перепеля́стий «сірий (кольору перепела)»
перепеля́тник
перепеля́чий
перепе́ри́ця
перепі́вка «перепілка»
перепі́лка
перепі́лчин
перепю́вка
перпели́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
перапёлка білоруська
пре́пелица болгарська
пре́перица болгарська
přepjerka верхньолужицька
paipala «тс.» латиська
píepala литовська
pѝtpelė литовська
препелица македонська
преперица македонська
przepiór польська
przepiórka польська
*perpelъ праслов’янська
penpalo «перепел» прусська
пе́репел російська
прèпелица сербохорватська
prepelica словацька
prepelíca словенська
křepelka чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України