ПЕРЕНОСНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ

не́сти́

псл. nesti;
споріднене з лит. nèšti «нести», лтс. nest «тс.», дінд. náśati «дістає, досягає», aśnṓti, ав. nasaiti, ašnaoiti «тс.», гр. ἐνεγκεĩν «нести», лат. nancīscor «випадково одержую, стаю володарем», гот. ga-nah «досить», тох. В eṅk- «брати», хет. ninikzi «піднімає», вірм. hasanem «приходжу»;
іє. *enek ̑-, *nek ̑-, *n̥k ̑- «діставати, досягати, нести»;
р. нести́, бр. не́сці, др. нести, п. nieść, ч. nést, слц. niest’, вл. njesć, нл. njasć, болг. но́ся «носити, нести», м. носи «тс.», схв. нèсти, слн. nêsti, стсл. нєсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

взне́сений «піднесений»
взне́слий
вині́сний «дорогий, збитковий»
ви́нос
ви́носка
вино́сливий
виносни́й
ви́носок «козак, вихований на Січі з раннього дитинства» (іст.)
відно́сини
відно́ситися
відно́сний
відно́шення
вне́сок
доно́с
доноси́тель
доноси́тельство
доно́щик
за́ніс «тіснота, скупчення народу»
за́ні́сно «завізно»
зано́с «занесений бджолами віск»
зано́систий «зарозумілий, гордовитий»
зано́ситися «чванитися; [харчуватися, підкріплятися]»
запроно́шений «трохи поношений» (про одяг)
зніс «знос, зношення»
знос
зно́сини
зно́ситися «спілкуватися; здійматися, підноситися»
нані́с «нанос»
на́но́с
нано́сни́й
недо́нос «передчасні пологи; частина непогашених торговцю боргів (при зведенні торгових рахунків)»
недо́но́сок
недоно́шениця «недоносок жіночої статі»
незносли́вий «який не може зносити, терпіти»
несе́ць «носій»
носа́к «носильник»
носилє́нки «тс.»
носи́ли «носилки»
носи́лки
носи́льний
носи́льник
носи́льниці «ноші для носіння гною»
носи́льщик
носилянка «одна з двох великих жердин для перенесення сіна»
носи́тель
носи́тельність «місткість, вантажопідйомність»
носи́ти
носи́тися «одягатися»
но́сича «дівчинка, яка няньчить дітей»
носі́й
носі́льник
но́скість
но́ша
ноша́йка «ціпок, до якого прив’язують і на якому носять вантаж»
ноша́к «носильник, підручний»
ношаки
ноша́та
но́ши
ношийкє «сітка, у якій носять траву з поля» (мн.)
но́ші «носилки»
ношії́
ношійкє́ «тс.»
ношу́лі «тс.»
но́щик
обно́сити «обгороджувати; ганьбити; обривати, обкрадати (плоди)»
обно́сок
перено́с
перено́сини «перенесення»
перено́ска
перено́сни́й
перено́сник «перенощик СУМ; [знак підвищення або пониження тону Нед]»
перено́сок
перено́щик
підне́сений
підні́с «піднос»
підно́с
підно́ситися
підно́сник «ліфт»
підно́шувач «піднощик»
підно́щик
понаша́ти «переслідувати когось насмішками»
поне́сла «вагітна»
поно́с
поно́са «зарозумілість, гордовитість»
поно́сити «лаяти, судити»
поно́ска
поно́сний
поноша́тися «насміхатися» (з чогось)] Нед
при́нісне «тс.»
прино́с
прино́сини «дарунок»
прино́шений «який втратив новий вигляд від носіння (про одяг, взуття)»
прино́шення
проно́с
проно́са «важливість, значення»
проно́сити
проно́сне́
проносни́й
розні́с «рознос»
розно́с
розно́сець «рознощик»
розноси́тель «тс.»
розно́сник
розноша́ти «розносити»
розно́щик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nasaiti авестійська
ašnaoiti «тс.» авестійська
aśnṓti алеманська
не́сці білоруська
но́ся «носити, нести» болгарська
njesć верхньолужицька
hasanem «приходжу» вірменська
ga-nah «досить» готська
ἐνεγκεĩν «нести» грецька
náśati «дістає, досягає» давньоіндійська
нести давньоруська
*enek ̑- індоєвропейська
*nek ̑- індоєвропейська
*n̥k ̑- «діставати, досягати, нести» індоєвропейська
nancīscor «випадково одержую, стаю володарем» латинська
nest «тс.» латиська
nèšti «нести» литовська
носи «тс.» македонська
njasć нижньолужицька
nieść польська
nesti праслов’янська
нести́ російська
нèсти сербохорватська
niest' словацька
nêsti словенська
nєсти старослов’янська
ninikzi «піднімає» хетська
nést чеська
eṅk- «брати» ?

піст «невживання скоромної їжі»

пізнє псл. postъ «піст»;
запозичення з давньоверхньонімецької мови;
двн. fasto «піст», fastа «тс.» разом із спорідненими дієслівними формами двн. fastēn, гот. (ga)fastаn, дангл. fæstan, дісл. fasta з первісним значенням «тримати міцно, держатися стійко», переносним «утримуватися від їжі», а також з двн. днн. festi «міцний, твердий; стійкий, сталий», дфриз. fest, дангл. fæst, fasta, дісл. fastr «тс.» відповідають вірм. hast «тс.», дінд. pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть»;
необґрунтоване припущення (Младенов 496; Berneker IF 9, 364) про давню спорідненість псл. postъ і двн. fasto;
р. бр. болг. м. пост, др. постъ, п. post, ч. půst, слц. pо̑st, вл. póst, нл. spоt (‹ *póst), схв. по̑ст, слн. pòst, стсл. постъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

випістніка́ти «випостити»
пі́сни́й
пі́сник «той, хто поститься»
пісника́ти
пісникува́ти
пісни́на «пісна їжа»
пісни́ха «пісниця»
пісни́ця «неврожайна земля»
пісні́ти «бліднути»
пі́снічати «поститися»
пісно́та «тс.»
піснюва́ти «постити»
пісня́к «пісник»
пісня́кати
пістни́ця (п’ятниця-п. «пісна п’ятниця»)
по́сти́ти(ся)
по́стник «тс.»
по́стникати
постникува́ти
постни́чество «піст»
по́стувати «тс.»
по́ступки «тс.»
спости́тися
спо́щуватися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пост білоруська
пост болгарська
póst верхньолужицька
hast «тс.» вірменська
(ga)fastаn готська
fæstan давньоанглійська
fæst давньоанглійська
fasta давньоанглійська
fasto «піст» давньоверхньонімецька
fastа «тс.» давньоверхньонімецька
fastēn давньоверхньонімецька
festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» давньоверхньонімецька
fasto давньоверхньонімецька
pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть» давньоіндійська
fasta «тримати міцно, держатися стійко» давньоісландська
fastr «тс.» давньоісландська
festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» давньонижньонімецька
постъ давньоруська
fest давньофризька
пост македонська
spоt (‹ *póst) нижньолужицька
post польська
postъ «піст» праслов’янська
postъ праслов’янська
пост російська
по̑ст сербохорватська
pо̑st словацька
pòst словенська
постъ старослов’янська
půst чеська
переносним «утримуватися від їжі» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України