ПЕРЕМОЖНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
перемогти́
псл. *permogti, *permagati «перемогти, переважати», давніше «перетягти», похідне від *mogti «могти» ‹ *«тягти»;
р. [перемо́чь] «перемогти», [перемога́ть], бр. перамагчы́, перамага́ць, др. перемочи, п. przemóc «тс.», przemagać «перемагати, переважати», ч. přemoci «перемогти», přemáhati, слц. premôct’, premáhat’, вл. přemóс, нл. pśemoс, схв. премòћи (прèмоћи), према́гати, слн. premôči, premágati, стсл. прѣмоѱи «тс.», прѣмагати «перемагати, переважати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перема́га
«перевага»
перемага́ти
перемо́га
перемо́жець
перемо́жний
перемо́жник
(заст.)
перемочи́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
перамагчы́ | білоруська |
перамага́ць | білоруська |
přemóс | верхньолужицька |
перемочи | давньоруська |
pśemoс | нижньолужицька |
przemóc «тс.»«перемагати, переважати» | польська |
przemagać «тс.»«перемагати, переважати» | польська |
*permogti | праслов’янська |
*permagati «перемогти, переважати» | праслов’янська |
*mogti «могти» | праслов’янська |
перемо́чь «перемогти» | російська |
перемога́ть | російська |
премòћи (прèмоћи) | сербохорватська |
према́гати | сербохорватська |
premôct' | словацька |
premáhat' | словацька |
premôči | словенська |
premágati | словенська |
прѣмоѱи «тс.» | старослов’янська |
прѣмагати «перемагати, переважати» | старослов’янська |
přemoci «перемогти» | чеська |
přemáhati «перемогти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України