ПЕРЕКОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кори́ти «картати; дорікати комусь; (рідк.) примушувати покоритися; скоряти; [схиляти в покорі (голову, чоло); завойовувати Бі]»

псл. koriti «корити; ганити; сварити; принижувати; карати, мучити», очевидно, похідне від korъ «образа» (пор. р. заст. кор «образа; лайка, картання», болг. [кор] «прізвисько», цсл. коръ «образа, зневага»);
пов’язане чергуванням голосних з псл. karati «карати, мучити; корити; дорікати; сварити», kara «лайка, ганьблення, осуд; покарання, приниження», укр. кара́ти, ка́ра;
споріднене з лтс. karinât «дражнити, дратувати, збуджувати», лит. [kìrinti] «тс.», гр. κάρνη «шкода; штраф; кара», лат. carino (cārino) «глузую, висміюю, ганьблю», дірл. caire (‹*qr̥i̯ria) «докір», дкімр. гал. cared «непридатність; недбалість; безпутність», кімр. carred, корн. cara «тс.», сбрет. carez «закид», що продовжують іє. *kar«ганьбити, ганити; карати», пов’язане з *(s)ker- «різати; гостро, різко ображати», представленим у гр. κέρτομος «той, хто глузує; лукавий, облудний», κερτόμιος «глузливий, образливий, уїдливий», σκερβόλλω «обливаю брудом, ображаю» (пор. дангл. gehornian «ображати», а також двн. harawēn «глузувати», свн. herwēn, дангл. hierwan «тс.» і більш віддалене тох. А, В kärn- «мучити, бити»);
алб. koris «корити; ганьбити» вважається запозиченням із болгарської мови;
зближення з лит. kãrias «військо», kãras «війна», kãrė «тс.», лтс. kaŗš «тс.; суперечка, неспокій, шум; військо», дперс. kāra- «військо; народ», прус. kargis «військо», сірл. cuire «натовп», ірл. cuire «військо», гот. harjis, двн. hari, heri «тс.», гр. κοίρανός «воєначальник, володар» (Sławski II 511; Trautmann 118; Fick I 377), що зводяться до іє. *kor(i̯o) «військо, війна», менш певне, як і пов’язання з р.-цсл. чаръ «чари, чаклунство» (Ильинский РФВ 61, 238);
р. кори́ть «корити», [кори́ться] «скаржитися; мучитися; каятися; просити», бр. розм. кары́ць «корити», кары́цца «покорятися, примирятися», др. корити «ганити, осуджувати», коритися «каятися; сваритися», п. korzyć się «упокорюватися, примирятися; (заст., рідк.) сваритися», ст. рідк. korzyć «принижувати, корити», ч. kořiti «принижувати», kořiti se «упокорюватися», слц. koriť sa, вл. pokorić so «тс.», pokorić «принизити», болг. коря́ «докоряти, сварити, осуджувати», [ко́ра] «обмовляти», м. кори «корити, докоряти, сварити», схв. кòрити «тс., робити зауваження», кòрити се «докоряти один одному, сваритися», слн. ст. kоríti «ганити, картати; карати, мучити», стсл. корити «ганити, ображати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

до́кі́р
докі́рливий
докі́рний
докі́рник
доко́ра «докір»
докори́тель
докори́ти
доко́рище «докори, закиди»
докоря́ти
закори́тися «упертися, затятися; захопитися чимсь; завзятися на когось, щось»
кор «докір»
кори́тися «беззаперечно слухатися; підкорятися; [задиратися з кимось НЗ УжДУ 26/2]»
ко́рне «покірно»
навкі́р «поперек, усупереч; на зло»
навкі́рки
напере́кі́р
напереко́ри «тс.»
непо́кір
непокі́рниця «непокірна, непідвладна жінка»
непоко́ра
неско́ра
нескори́мий
нескори́мі «ті, кого не можна подолати, скорити»
перекі́р «тс.; [велика суперечка, сварка; упертість, опір Нед]»
перекі́рливий «схильний до перекорів, суперечок, опору»
перекі́рочка «опір; заперечення, суперечка»
переко́ри «взаємні докори, суперечки; [спірні питання Нед]» (мн.)
переко́ри́ще «тс. »
переко́рюватися «сперечатися, докоряти один одному»
перекоря́тися «тс.»
підкори́ти
підко́рювати
підко́рювач
підкоря́ти
покі́рливий
покі́рний
покі́рник «підвладна кому-небудь, слухняна людина Г; віддана людина, вірний слуга Нед»
поко́ра
покори́тель
покори́ти
поко́рствувати
покоря́ти
при́кір «неприємність»
скори́тель
скори́ти
ско́рювач
скоря́ти
супокі́рно
у́кір «докір, закид»
укори́зна «ображання, приниження»
уко́рищі (у словосполученні [на уко́рищі] «на зло, наперекір» Нед)
уко́рливий «докірливий»
укоря́ти «дорікати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
koris «корити; ганьбити» албанська
кары́ць «корити» (розм.) білоруська
кары́цца «покорятися, примирятися» (розм.) білоруська
корити «ганити, осуджувати» білоруська
коритися «каятися; сваритися» білоруська
кор болгарська
коря́ «докоряти, сварити, осуджувати» болгарська
ко́ра «обмовляти» болгарська
pokorić so «тс.»«принизити» верхньолужицька
pokorić «тс.»«принизити» верхньолужицька
cared «непридатність; недбалість; безпутність» галльська
harjis готська
κάρνη «шкода; штраф; кара» грецька
κέρτομος «той, хто глузує; лукавий, облудний» грецька
κερτόμιος «глузливий, образливий, уїдливий» грецька
σκερβόλλω «обливаю брудом, ображаю» (пор. дангл. gehornian «ображати», а також двн. harawēn «глузувати», свн. herwēn, дангл. hierwan «тс.» і більш віддалене тох. А, В kärn- «мучити, бити») грецька
κοίρανός «воєначальник, володар» грецька
hari давньоверхньонімецька
heri «тс.» давньоверхньонімецька
caire «докір» (‹*q$$ria) давньоірландська
*qr̥i̯ria давньоірландська
cared «непридатність; недбалість; безпутність» давньокімрська
kāra- «військо; народ» давньоперська
корити «ганити, осуджувати» давньоруська
коритися «каятися; сваритися» давньоруська
*kar- «ганьбити, ганити; карати» індоєвропейська
*(s)ker- «різати; гостро, різко ображати» індоєвропейська
*kor(i̯o) «військо, війна» індоєвропейська
cuire «військо» ірландська
carred кімрська
cara «тс.» корнська
carino «глузую, висміюю, ганьблю» (cārino) латинська
cārino латинська
karinât «дражнити, дратувати, збуджувати» латиська
kaŗš «тс.; суперечка, неспокій, шум; військо» латиська
kìrinti «тс.» литовська
kãrias «військо» литовська
kãras «війна» литовська
kãrė «тс.» литовська
кори «корити, докоряти, сварити» македонська
korzyć się «упокорюватися, примирятися; (заст., рідк.) сваритися» польська
korzyć «принижувати, корити» (ст.), (рідк.) польська
koriti «корити; ганити; сварити; принижувати; карати, мучити» праслов’янська
korъ «образа» (пор. р. заст. кор «образа; лайка, картання», болг. [кор] «прізвисько», цсл. коръ «образа, зневага») праслов’янська
karati «карати, мучити; корити; дорікати; сварити» праслов’янська
kara «лайка, ганьблення, осуд; покарання, приниження» праслов’янська
kargis «військо» прусська
кор (заст.) російська
кори́ть «корити» російська
кори́ться «скаржитися; мучитися; каятися; просити» російська
чаръ «чари, чаклунство» русько-церковнослов’янська
кòрити «тс., робити зауваження» сербохорватська
кòрити се «докоряти один одному, сваритися» сербохорватська
carez «закид» середньобретонська
cuire «натовп» середньоірландська
koriť sa словацька
kоríti «ганити, картати; карати, мучити» (ст.) словенська
корити «ганити, ображати» старослов’янська
кара́ти українська
ка́ра українська
коръ церковнослов’янська
kořiti «принижувати»«упокорюватися» чеська
kořiti se «принижувати»«упокорюватися» чеська

перекі́р «місяць у другій чверті»

результат видозміни форми [перекрі́й] «місяць у другій чверті», зближеної з [перекори́тися] «змінитися» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
перекрі́й «місяць у другій чверті» українська
перекори́тися «змінитися» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України