ПЕРЕКИС — ЕТИМОЛОГІЯ

ки́снути «ставати кислим; довго мокнути»

псл. kysti, kysnǫti «киснути; (первісно) мокнути»;
споріднене з лтс. kûsât «кипіти», а також, мабуть, з дінд. kuthitaḥ «смердючий»;
іє. *kut› балто-сл. *kūt-s-;
повʼязують також (Machek ESJČS 315) з псл. kypěti «кипіти», вбачаючи, зокрема, в ч. kysati «киснути» інтенсивну форму з суфіксом -s-;
повʼязання з лит. kaužóti «киснути» (Janáček LF 59, 419) менш переконливе;
р. ки́снуть «киснути», бр. кі́снуць «тс.», др. кыснути «мокнути на дощі», п. kisnąć «киснути», ч. kysnouti, слц. kysnúť, вл. kisnyć, нл. kisnuś «тс.», болг. ки́сна «мочу, мокну», м. кисне «кисне», схв. кȕснути «киснути; мокнути на дощі», слн. kísniti «киснути», стсл. въ(с)кыснѫти «квасити, киснути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́кис
кисели́ця «кисла страва, компот із свіжих вишень, слив; [яблуня, що родить кислі яблука Mo]»
кисели́чник «посуд для кислого компоту»
кисі́ль
кисла́нь «кислота»
кисле́ць «кисень»
ки́слий
кисли́ти
кислиці́вка «наливка, настояна на кислицях»
кисли́ця «кисле яблуко; яблуня, що родить кислі яблука»
кисли́ччя «дикі яблуні» (зб.)
кислі́вка «яблуня, на якій ростуть кислі яблука; річка, на берегах якої ростуть дикі яблуні»
кислі́ти
кислі́шати
кислота́
кисло́тний
кислотува́ння
ки́слощі «кислота»
кислува́тий
кисля́вка «порода грибів»
кисля́к «кисле молоко; [похмура людина Я]»
кисля́тина
кисляти́ння «кислятина»
ки́сник «заквас»
ки́сти
о́кис
о́кисел
оки́слювальний
оки́слювач
о́кисни́й
пере́кис
розки́слювач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кі́снуць «тс.» білоруська
ки́сна «мочу, мокну» болгарська
kisnyć верхньолужицька
kuthitaḥ «смердючий» давньоіндійська
кыснути «мокнути на дощі» давньоруська
kûsât «кипіти» латиська
kaužóti «киснути» литовська
кисне «кисне» македонська
kisnuś «тс.» нижньолужицька
kisnąć «киснути» польська
kysti праслов’янська
kysnǫti «киснути; (первісно) мокнути» праслов’янська
kypěti «кипіти» праслов’янська
ки́снуть «киснути» російська
кȕснути «киснути; мокнути на дощі» сербохорватська
kysnúť словацька
kísniti «киснути» словенська
въ(с)кыснѫти «квасити, киснути» старослов’янська
kysati «киснути» чеська
kysnouti чеська
*kut- ?
*kūt-s- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України