ПЕНЬЮАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
пеньюа́р «домашнє жіноче вбрання, вид капота»
запозичення з французької мови;
фр. peignoir «тс.» утворене від peigner «чесати», похідного від peigne «гребінець», що виникло з лат. pecten «тс., чесалка», пов’язаного з pecto «розчісую, зачісую», спорідненим з гр. πϰέω «чешу, стрижу», πεϰτέω «стрижу», ϰτείς, род. в. ϰτενος (‹ *pten-) «гребінь, граблі», а також дінд. pákṣman «брови, волосся», перс. pašm «вовна», вірм. asr, род. в. asu «вовна, руно»;
р. бр. пеньюа́р, п. peniuar, ч. peňoár, болг. пеньоа́р, м. пењоа́р, схв. пењòāр;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пеньюа́р | білоруська |
| пеньоа́р | болгарська |
| asr | вірменська |
| πέϰω «чешу, стрижу» | грецька |
| πεχτέω «стрижу» | грецька |
| χτείς | грецька |
| pákṣman «брови, волосся» | давньоіндійська |
| pecten «тс., чесалка» | латинська |
| pecto «розчісую, зачісую» | латинська |
| пењоа́р | македонська |
| pašm «вовна» | перська |
| peniuar | польська |
| пеньюа́р | російська |
| пењòāр | сербохорватська |
| peignoir «тс.» | французька |
| peigner «чесати» | французька |
| peigne «гребінець» | французька |
| peňoár | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України