ПЕНТЮХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пе́нтюх «рептух, мішок для годівлі коней у запряжці»
неясне;
пентюхова́тий «нудний; млявий; незграбний»
похідне утворення від *пентюх, що, як і р. болг. пе́нтюх «тюхтій, телепень», бр. [пенцю́х] «оцупок; товстун», загальноприйнятої етимології не має;
пов’язувалося з пень (Matze-nauer LF 12, 331; Преобр. ІІ 36);
роз-глядалось як афективне утворення від імені Пантелій (Чернышев RSl 13, 157);
зіставлялося з укр. [бендю́х] «пузо» (Bonkalo AfSlPh 36, 467);
р. [пентюхова́тый];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пенцю́х «оцупок; товстун» | білоруська |
пе́нтюх «тюхтій, телепень» | болгарська |
пе́нтюх «тюхтій, телепень» | російська |
пентюхова́тый | російська |
*пентюх | українська |
пень | українська |
Пантелій | українська |
бендю́х «пузо» | українська |
пентюхи́ «пагони від кореня»
неясне;
можливо, в якийсь спосіб пов’язане з п. pęd «стрімкий рух, літ, біг, гін»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pęd «стрімкий рух, літ, біг, гін» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України