ПЕНТЮХ — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́нтюх «рептух, мішок для годівлі коней у запряжці»

неясне;

пентюхова́тий «нудний; млявий; незграбний»

похідне утворення від *пентюх, що, як і р. болг. пе́нтюх «тюхтій, телепень», бр. [пенцю́х] «оцупок; товстун», загальноприйнятої етимології не має;
пов’язувалося з пень (Matze-nauer LF 12, 331; Преобр. ІІ 36);
роз-глядалось як афективне утворення від імені Пантелій (Чернышев RSl 13, 157);
зіставлялося з укр. [бендю́х] «пузо» (Bonkalo AfSlPh 36, 467);
р. [пентюхова́тый];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пенцю́х «оцупок; товстун» білоруська
пе́нтюх «тюхтій, телепень» болгарська
пе́нтюх «тюхтій, телепень» російська
пентюхова́тый російська
*пентюх українська
пень українська
Пантелій українська
бендю́х «пузо» українська

пентюхи́ «пагони від кореня»

неясне;
можливо, в якийсь спосіб пов’язане з п. pęd «стрімкий рух, літ, біг, гін»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pęd «стрімкий рух, літ, біг, гін» польська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України