ПЕНСІЙНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
пе́нсія
запозичення з російської мови;
р. пе́нсия, як і п. pensja «платня», ч. penze (pense) «пенсія», слц. penzia «відставка, пенсія», вл. pensija, м. схв. пе́нзиjа, слн. pénzija, походить від нім. Pensión, яке зводиться до лат. pēnsiō «платня, внесок», утвореного від pendo «плачу; важу, зважую; ціную, поважаю», що загальноприйнятої етимології не має;
бр. пе́нсія, болг. пе́нсия;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пенсийону-ва́ти
«відправляти на пенсію»
пенсі́йний
пенсіо́н
«пенсія»
(заст.)
пенсіоне́р
пенсіоно́ваний
«який одержує пенсіон»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́нсія | білоруська |
| пе́нсия | болгарська |
| pensija | верхньолужицька |
| pēnsiō «платня, внесок» | латинська |
| pendo «плачу; важу, зважую; ціную, поважаю» | латинська |
| пе́нзиjа | македонська |
| Pensión | німецька |
| pensja «платня» | польська |
| пе́нсия | російська |
| пе́нзиjа | сербохорватська |
| penzia «відставка, пенсія» | словацька |
| pénzija | словенська |
| penze «пенсія» (pense) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України