ПЕМЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
пе́мза
запозичення з російської мови;
р. пе́мза походить від двн. pumiӡ, яке зводиться до лат. pūmex «тс.», утвореного з spūma «піна», спорідненого з прус. spoayno «тс.», лит. spáinė «смужка піни», псл. pěna, укр. пі́на;
бр. болг. пе́мза, ч. слц. вл. pemza «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пемзува́льник
пемзува́ти
«обробляти пемзою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́мза | білоруська |
| пе́мза | болгарська |
| pemza «тс.» | верхньолужицька |
| pumiӡ | давньоверхньонімецька |
| pūmex «тс.» | латинська |
| spūma «піна» | латинська |
| spáinė «смужка піни» | литовська |
| pěna | праслов’янська |
| spoayno «тс.» | прусська |
| пе́мза | російська |
| pemza «тс.» | словацька |
| пі́на | українська |
| pemza «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України