ПЕКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

опі́ка «піклування, догляд; нагляд»

генетично пов’язане з др. пеку ся (печи ся) «турбуюся», стсл. пєкѫ сѧ (пєшти сѧ) «тс.» і, далі, з псл. pekǫ (*pekti) «печу (пекти)»;
в українській мові, можливо, запозичене з польської або з російської;
р. болг. опе́ка, бр. апе́ка, п. opieka, ст. opiek, ч. opěka, ст. pěče, слц. opeka (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

опека́льник
опе́кун
опіка́ти(ся)
опі́кува́тися
опі́ку́н
опіку́нство
опіку́нський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
апе́ка білоруська
опе́ка болгарська
пеку «турбуюся» (печи ся) давньоруська
ся «турбуюся» (печи ся) давньоруська
opieka польська
pekǫ «печу (пекти)» (*pekti) праслов’янська
опе́ка російська
opekaр.) словацька
пєкѫ сѧ «тс.» (пєшти сѧ) старослов’янська
opěka чеська
opiek ?
pěče ?

пек (заст., у виразі пек тобі, цур виражає досаду, відсторонення, відмову, незадоволення, бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось)

«[слов’янський бог пекла]»;
виникло, очевидно, з др. пеклъ, пеколъ, пекълъ «смола», що походить від стсл. пьклъ «смола; пекло»;
п. [pek (tobie)] (очевидно, з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

відпе́катися
запе́кати «запроторити»
пек-пе́ком (лайка)
пе́кати «відстороняти, відганяти»
пе́катися «цуратися»
пеци (у лайці бодай тя пеци били)
спе́катися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пеклъ давньоруська
пеколъ давньоруська
пекълъ «смола» давньоруська
pek (tobie)] (очевидно, з укр.) польська
пьклъ «смола; пекло» старослов’янська

пек «речовина, яка залишається після перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот»

гол. pek «смола», як і нвн. Pech, англ. pitch «тс.», походить від лат. pix (род. в. picis), спорідненого з гр. πίσσα, лит. pikis «тс.», стсл. пьклъ «тс.; пекло»;
запозичення з голландської мови;
р. бр. болг. пек, п. pak «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пік «смола, якою смолять човни та канати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pitch «тс.» англійська
пек білоруська
пек болгарська
pek «смола» голландська
πίσσα грецька
pix (род. в. picis) латинська
pikis «тс.» литовська
Pech нововерхньонімецька
pak «тс.» польська
пек російська
пьклъ «тс.; пекло» старослов’янська

петь «пек» (виг.)

результат видозміни вигуку пек, очевидно, зближеного з геть;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пек українська
геть українська

цурпе́к «пізно народжене ягня»

результат злиття й субстантивації вигуків закляття цур і пек, оскільки ягнята, народжені після весняного підрахунку приплоду, сприймалися як щось незвичайне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цурпе́ка «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цур ?
пек ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України