ПЕКЕЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́кло

псл. *pьk-l- «смола»;
споріднене з лит. pìkis «смола», лтс. piķis «тс.», лат. pix, род. в. picis «смола, дьоготь», гр. πίσσα (‹ *πίϰι̯α), атт. πίττα «смола», що зводиться до іє. *рī˘- «сік»;
значення «пекло» з’явилося у слов’янських мовах з прийняттям християнства, згідно з яким грішники киплять у пеклі в смолі, горять у вічному вогні;
через те в народній етимології слово пе́кло пов’язується з пекти;
р. пе́кло «сильний вогонь, полум’я; пекло», бр. пе́кла, [пе́кло], др. пеклъ «смола», п. piekło «пекло», ч. слц. peklo, вл. pjekło, нл. pjakło, болг. пъ́кло, [пъ́къл], м. пекол, схв. пàкао, слн. pekèl «тс.», стсл. пькълъ «пекло», пьцьлъ «смола»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пеке́льний
пеке́льник «диявол, мешканець пекла»
пеке́льницький
пеке́льниця «змія, гадюка»
пекляни́й
пеко́льний
пеко́льник «пекельник»
пеко́льниця
пеку́н «пекельник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
πίττα «смола» аттічний
пе́кла білоруська
пе́кло білоруська
пъ́кло болгарська
пъ́къл болгарська
pjekło верхньолужицька
πίσσα (‹ *πίϰι̯α) грецька
пеклъ «смола» давньоруська
*рī˘- «сік» індоєвропейська
pix латинська
piķis «тс.» латиська
pìkis «смола» литовська
пекол македонська
pjakło нижньолужицька
piekło «пекло» польська
*pьk-l- «смола» праслов’янська
пе́кло «сильний вогонь, полум’я; пекло» російська
пàкао сербохорватська
peklo словацька
pekèl «тс.» словенська
пькълъ «пекло» старослов’янська
пьцьлъ «смола» старослов’янська
пе́кло українська
пекти українська
peklo чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України