ПЕКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пек (заст., у виразі пек тобі, цур виражає досаду, відсторонення, відмову, незадоволення, бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось)
«[слов’янський бог пекла]»;
виникло, очевидно, з др. пеклъ, пеколъ, пекълъ «смола», що походить від стсл. пьклъ «смола; пекло»;
п. [pek (tobie)] (очевидно, з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
відпе́катися
запе́кати
«запроторити»
пек-пе́ком
(лайка)
пе́кати
«відстороняти, відганяти»
пе́катися
«цуратися»
пеци
(у лайці бодай тя пеци били)
спе́катися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пеклъ | давньоруська |
| пеколъ | давньоруська |
| пекълъ «смола» | давньоруська |
| pek (tobie)] (очевидно, з укр.) | польська |
| пьклъ «смола; пекло» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України