ПЕДАНТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

педа́нт «людина, що дотримується формального порядку; догматик, буквоїд у науці»

запозичено з французької мови, можливо, через німецьку;
фр. pédant (› н. Pedánt) походить від іт. pedante «педант», букв. «учитель», яке зводиться до лат. paedagōgus «педагог» або до гр. παιδεω «виховую», похідного від παĩς (παιδός) «дитина»;
р. бр. болг. м. педа́нт, п. ч. слц. вл. pedant, схв. пèдант, слн. pedánt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

педанти́зм
педанти́чний
педа́нтство
по-педа́нтському
Етимологічні відповідники

Слово Мова
педа́нт білоруська
педа́нт болгарська
pedant верхньолужицька
παιδεω «виховую» грецька
παĩς грецька
pedante «педант» італійська
paedagōgus «педагог» латинська
педа́нт македонська
Pedánt німецька
Pedánt німецька
pedant польська
педа́нт російська
пèдант сербохорватська
pedant словацька
pedánt словенська
pédant (› н. Pedánt) французька
pedant чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України