ПЕДАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
педа́ль
через французьку мову (фр. рédale) запозичено з італійської;
іт. pedale «тс.» утворено з лат. pedālis «ножний», що походить від pēs, род. в. pedis «нога», спорідненого з дінд. pā́t (зн. в. pā́dam, гр. дор. πώς, атт. πούς, род. в. ποδός «тс.», дінд. padám «крок, слід», лит. pėdà «ступня, стопа», стсл. подъ, укр. під. – СІС2 634; Фасмер ІІІ 225; Черных ІІ 16; Sł. wyr. obcych 559; Holub–Lyer 364; Skok II 629–630; Klein 609, 1146; Walde–Hofm. II 293–295. – Див. ще під1;
р. бр. педа́ль, п. pedał, ч. слц. слн. pedál, вл. pedal, болг. м. педа́л, схв. пèдāл, педа́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
педаліза́ція
педалізува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πούς | аттічний |
| педа́ль | білоруська |
| педа́л | болгарська |
| pedal | верхньолужицька |
| pā́t (зн. в. pā́dam, гр. дор. πώς, атт. πούς, род. в. ποδός «тс.», дінд. padám «крок, слід», лит. pėdà «ступня, стопа», стсл. подъ, укр. під. -- СІС2 634; Фасмер ІІІ 225; Черных ІІ 16; Sł. wyr. obcych 559; Holub--Lyer 364; Skok II 629--630; Klein 609, 1146; Walde--Hofm. II 293--295. -- Див. ще під1., | давньоіндійська |
| padám | давньоіндійська |
| pedale «тс.» | італійська |
| pedālis «ножний» | латинська |
| pēs | латинська |
| pėdà | литовська |
| педа́л | македонська |
| pedał | польська |
| педа́ль | російська |
| пèдāл | сербохорватська |
| педа́ла | сербохорватська |
| pedál | словацька |
| pedál | словенська |
| подъ | старослов’янська |
| рédale | французька |
| pedál | чеська |
| πώς | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України