ПЕДАГОГ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з грецької мови, можливо, через латинську або західноєвропейські (лат. paedagōgus, фр. рédagogue, н. Pädagóg[e]);

гр. παιδαγωγός «слуга, що наглядає за дитиною; керівник, вождь; учитель, вихователь» утворено з основ слів παĩς, род. в. παιδός «дитина; хлопчик» (‹ *παϜ-ι-δ, спорідненого з лат. pauper «бідний, незаможний», та ἀγωγός «провідник, проводир». – СІС² 634; Коваль 145; Москаленко УІЛ 25; Огієнко РМ 1938/1, 39; Hüttl-Worth 14; Черных ІІ 16; Kopaliński 733; Holub–Lyer 364; РЧДБЕ 546; Вуjаклиjа 697; Frisk II 463. – Див. ще демаго́г, па́упер;

р. бр. болг. м. педаго́г, п. ч. вл. pedagog, слц. слн. pedagóg, схв. педàгог;