ПЕВНО — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́вний

запозичення з польської мови;
п. pewny, паралельне до ч. слц. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов’язаного з pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до псл. pъvati, що знайшло своє відображення у стсл. (оу)пъвати, укр. упова́ти;
р. [пе́вный] «справжній, істинний», бр. пэ́ўны;
Фонетичні та словотвірні варіанти

допе́вне
допе́внитися
запе́вне
запе́внити
запе́вно
напе́вне
напе́вно
не́пев «непевний»
непе́вний
опевня́тися «упевнятися»
пе́вен
пе́вне
пе́вність
пе́вно
певно́та
певня́к «певний»
упе́внений
упе́внити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пэ́ўны білоруська
pewny польська
pwa «надія, довіра» (ст.) польська
pwać «вірити, сподіватися» польська
pъvati праслов’янська
пе́вный «справжній, істинний» російська
pevný «твердий, міцний; певний» словацька
(оу)пъвати старослов’янська
упова́ти українська
pevný «твердий, міцний; певний» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України