ПЕАН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з грецької мови;

гр. παιάν, еп. παιήων, атт. παιών «(первісно) величальна пісня на честь Аполлона; (згодом) урочиста пісня; віршовий розмір» походить, можливо, від вигуку ἰή παιήων, ἰὼ παιάν що ним починався гімн;

ἰή,ἰω – вигуки звертання «гей, о», παιήων,παιάν пов’язують із *παϜία̃, *παĩϜα «удар», що походить від παίω «б’ю», спорідненого з лат. pavio «б’ю, топчу, трамбую»;

р. бр. болг. пеа́н, п. pean, ч. paian, paján, заст. pean, peán, слц. peán, схв. пèāн;