ПАЩЕКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
паще́ка «паща»
похідне утворення від щока́ (‹ щека);
р. [па́щека] «щелепа, щока», бр. [па́шчака] «(нижня) щелепа», п. paszczęka, ст. paszczeka «паща», ч. paštěka «тс.», слц. [paśčeka] «щелепа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запащекува́ти
«розпустити плітки, осудити; [швидко заговорити, почати грубіянити]»
напащикува́ти
«накричати»
опащекува́ти
«зганьбити»
пашеко́ванє
«лайка, хвастощі»
паще́ки
«вилиці»
пащекува́ти
пащекува́тий
пащеку́ха
пащикува́ти
«пащекувати»
пащикува́тий
пащику́ха
пращикува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́шчака «(нижня) щелепа» | білоруська |
| paszczęka | польська |
| paszczeka «паща» (ст.) | польська |
| па́щека «щелепа, щока» | російська |
| paśčeka «щелепа» | словацька |
| щока́ (‹ щека) | українська |
| paštěka «тс.» | чеська |
па́ща
результат видозміни слів [пасть, па́ста], зближених з паще́ка;
бр. па́шча, п. paszcza, paszcz «паща», ч. [pašča] «пика, паща»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пащ
«паща»
паща́
«щелепа»
пащани́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́шча | білоруська |
| paszcza «паща» | польська |
| paszcz «паща» | польська |
| пасть | українська |
| па́ста | українська |
| паще́ка | українська |
| pašča «пика, паща» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України