ПАШІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́ша «трава на пасовиську, пасовисько; [нажива на вудочку]»
псл. paša ‹ *pasja, пов’язане з pasti «пасти»;
р. [па́ша], бр. болг. м. па́ша, п. pasza, ч. слц. paša, схв. па̏ша, слн. páša, стсл. паша;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паши́стий
«родючий; поживний»
пашни́й
«багатий на пашу»
пашни́стий
«буйний, пишний СУМ; родючий Нед»
пашні́вка
«трав’яна блощиця, Phytocoris pabulinus»
(ент.)
пашня́
«пасовище»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́ша | білоруська |
| па́ша | болгарська |
| па́ша | македонська |
| pasza | польська |
| paša | праслов’янська |
| pasti «пасти» | праслов’янська |
| па́ша | російська |
| па̏ша | сербохорватська |
| paša | словацька |
| páša | словенська |
| паша | старослов’янська |
| paša | чеська |
па́ша́ «титул найвищих військових та цивільних сановників у мусульманських країнах»
тур. paşa «тс.» походить від сперс. pātaxšā (перс. pādišāh) «король»;
запозичення з турецької мови;
р. бр. болг. паша́, п. pasza, ч. слц. paša, м. паша, схв. пàша, па̏ша, слн. páša;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паша́
«молодий паша, син паші»
(с.р., род. в. паша́ти)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паша́ | білоруська |
| паша́ | болгарська |
| паша | македонська |
| pādišāh | перська |
| pasza | польська |
| паша́ | російська |
| пàша | сербохорватська |
| па̏ша | сербохорватська |
| pātaxšā «король» (перс. pādišāh) | середньоперська |
| paša | словацька |
| páša | словенська |
| paşa «тс.» | турецька |
| paša | чеська |
баша́ «турецький урядовець»
запозичення з турецької мови з контамінацією турецьких слів pasa «високий урядовець; генерал» (від перс. bāšā, bādšāh «губернатор», пор. pādšāh «монарх») і bas «начальник, голова» (спільнотюркського походження);
р. бр. болг. паша́, п. basza, pasza, ч. paša, слц. basa, pasa, м. паша, схв. бàша, пàша, слн. paša;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баша
(1595)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паша́ | білоруська |
| паша́ | болгарська |
| паша | македонська |
| basza | польська |
| pasza | польська |
| паша́ | російська |
| бàша | сербохорватська |
| basa | словацька |
| pasa | словацька |
| paša | словенська |
| пàша | українська |
| paša | чеська |
| pasa «високий урядовець; генерал» (від перс. bāšā, bādšāh «губернатор», пор. pādšāh «монарх») | ? |
| bas «начальник, голова» (спільнотюркського походження) | ? |
па́сти (свійських тварин)
пов’язання з р. пита́ть «харчувати, живити» (Walde–Hofm. ІІ 260; Trautmann 207) та з лит. pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» (Zubatý St. a. čl. І 2, 83–85) сумнівні;
споріднене з лат. pāsco «пасу; годую, утримую; викохую», рābulum «їжа, харчі, корм», тох. А рās- «стерегти, пасти», тох. В рāsk- «тс.», хет. paḫḫši «стережу, пасу», гр. πατέομαι (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) «їм, п’ю», ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив», дінд. рāti «охороняє, стереже», гот. fōdjan «годувати, утримувати», двн. fuotar «харчі, їжа, корм», дісл. fóstr «годування, харчування», що зводяться до іє. *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати»;
псл. pasti;
р. пасти́, бр. па́свіць, па́сціць, др. пасти, п. paść, pasać, ч. pásti, слц. pást’, вл. нл. pasć, полаб. роsĕ, роst «пастися», болг. паса́, м. пасе, схв. па̏сти, слн. pásti, стсл. пасти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пас
напа́сочка
«пасіння»
напа́шити
«напасти (худобу)»
о́пас
«невелике місце для пасовиська в саду»
опа́систий
«огрядний»
о́пасний
«вгодований, жирний»
па́са́ти
па́сва
«випас»
па́свиско
«пасовисько»
па́свити
па́свище
пасевни́й
«який добре напасається»
па́сище
пасівни́к
пасло́
«тс.»
пасний
«відгодований»
па́сня
«пасовисько, паша»
пасови́на
(назва, пов’язана з обліком та господарськими розрахунками)
па́со́ви́сько
пасови́ця
«пасовисько, час пасіння худоби»
пасо́ви́ще
пасо́м
«попасом»
па́ства
«пасіння; паша Нед»
па́стіве́нь
«пасовище»
пастівнє́
«луки поблизу городу»
пастівни́й
пастівни́к
па́стов
«паша»
па́сто́ве́нь
пасто́вище
«пасовисько»
пастовни́й
пасто́вник
«вигін»
па́стовня́
«огороджений вигін Нед; сіножать ЛексПол»
пасту́глити
пасту́х
пастухува́ти
пастуша́
пасту́шачий
пастушеня́
пасту́ший
пасту́шина
«пастухування Кур; платня пастухові»
пасту́шка
«батіг, яким поганяють корів»
пасту́шня
«отара овець; пасіння корів за чергою»
пастьба́
«паша, пасіння»
па́сьба́
«пасіння Нед; ніколи не орана земля Л»
па́ша
«трава на пасовиську»
підпа́сач
підпа́сич
підпа́сичик
«хлібинка, яку навесні дарують пастухові»
пі́дпа́сок
по́па́с
«пасіння в дорозі; пасовисько, випас»
попаса́ння
«корм на пасовиську»
попаса́ти
«пасти в дорозі»
попа́сенє
«пасіння в дорозі; пасовисько»
попа́сище
«випас»
по́паски
по́пасом
по́пашка
«попас»
поспа́шувати
«згодувати траву чи посіви на пні»
ро́зпас
«огрядність, повність»
розпа́стися
«відгодуватися»
спаса́ти
«робити спаш»
спа́сне́
«спашне»
спасни́й
«жирний, гладкий»
спасове́ць
«той, хто пускає худобу пастися на чуже поле»
спась
«спаш»
спаш
«пошкодження трав або посівів тваринами; пасовище Нед»
спаш
спашне́
«гроші за спаш»
упа́слий
«легковідгодовуваний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́свіць | білоруська |
| па́сціць | білоруська |
| паса́ | болгарська |
| pasć | верхньолужицька |
| fōdjan «годувати, утримувати» | готська |
| πατέομαι «їм, п’ю» (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) | грецька |
| ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив» | грецька |
| fuotar «харчі, їжа, корм» | давньоверхньонімецька |
| рāti «охороняє, стереже» | давньоіндійська |
| fóstr «годування, харчування» | давньоісландська |
| пасти | давньоруська |
| *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати» | індоєвропейська |
| pāsco «пасу; годую, утримую; викохую» | латинська |
| рābulum «їжа, харчі, корм» | латинська |
| pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» | литовська |
| пасе | македонська |
| pasć | нижньолужицька |
| роsĕ | полабська |
| роst «пастися» | полабська |
| paść | польська |
| pasać | польська |
| pasti | праслов’янська |
| пита́ть «харчувати, живити» | російська |
| пасти́ | російська |
| па̏сти | сербохорватська |
| pást' | словацька |
| pásti | словенська |
| пасти | старослов’янська |
| paḫḫši «стережу, пасу» | хетська |
| pásti | чеська |
| А рās- «стерегти, пасти» | ? |
| рāsk- «тс.» | ? |
Пахо́м (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Παχώμιος складається з основ слів παχύς «товстий, грубий», спорідненого з дінд. bahú- «щільний; рясний; численний», ав. bązah- «висота, глибина», вірм. bazum «багато», та ὠ˜μος «плече», спорідненого з дінд. ánisaḥ «плече», вірм. us (род. в. usoy) «тс.», лат. umerus «передпліччя, плече»;
отже, дослівне значення «широкоплечий»;
р. бр. Пахо́м, др. Пахомий, болг. Пахо́м, ст. Пахо́мий, стсл. Пахомии, Пахоумъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Пахώмій
«тол(ст) плечима»
(1627)
Па́ша
Па́шко́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bązah- «висота, глибина» | авестійська |
| Пахо́м | білоруська |
| Пахо́м | болгарська |
| bazum «багато» | вірменська |
| us «тс.» (род. в. usoy) | вірменська |
| Παχώμιος «товстий, грубий» | грецька |
| ὠ˜μος «плече» | грецька |
| παχύς | грецька |
| παχύς | грецька |
| παχύς | грецька |
| bahú- «щільний; рясний; численний» | давньоіндійська |
| ánisaḥ «плече» | давньоіндійська |
| Пахомий | давньоруська |
| umerus «передпліччя, плече» | латинська |
| Пахо́м | російська |
| Пахомии | старослов’янська |
| Пахоумъ | старослов’янська |
| Пахоумъ | старослов’янська |
| Пахоумъ | старослов’янська |
| Пахоумъ | старослов’янська |
| Пахоумъ | старослов’янська |
| Пахо́мий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України