ПАШИСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

па́хну́ти «видавати запах»

результат семантичної видозміни па́хну́ти2 «повіяти» через проміжне значення «повіяти (ударити) в ніс»;
р. па́хнуть, бр. па́хнуць, п. pachniеć, pachnąć, ч. páchnouti «смердіти», слц. páchnut’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́пах
запа́хати «чути слід звіра»
запаху́щий
запа́ши́стий
запа́шни́й
запашни́стий
пах «запах»
па́хати «нюхати»
пахні́ти «пахнути»
пахно́
пахнота́ «тс.»
пахну́чий
пахню́чий
пахню́чка «дика м’ята»
пахнючо́к «дика груша, Pyrrus communis L.; запашна рослина» (бот.)
пахню́шка «вид запашної груші» (бот.)
пахню́щий
пахня́чий
пахня́чка «тс.»
па́хощі
пахти́ло «парфуми»
пахти́ти
пахти́тися «душитися»
пахті́ти
пахть «пахнути»
паху́чий
пахучка «агератум, Ageratum L.; маренка пахуча, Asperula odorata L.» (бот.)
паху́щий
паху́щик «Myristica clinopodium» (бот.)
паши́стий
паші́ти «тс.; виділяти багато тепла»
пашни́й «пахучий»
по́пах «понюх»
при́пах «неприємний запах»
пропа́ханий «сповнений пахощів»
пропа́хлий
пропа́хнути «сповнити пахощами»
пропа́хчений «тс.»
розпаші́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́хнуць білоруська
pachniеć польська
pachnąć польська
па́хнуть російська
páchnut' «тс.» словацька
па́хну́ти «повіяти» українська
páchnouti «смердіти» чеська

па́ша «трава на пасовиську, пасовисько; [нажива на вудочку]»

псл. paša ‹ *pasja, пов’язане з pasti «пасти»;
р. [па́ша], бр. болг. м. па́ша, п. pasza, ч. слц. paša, схв. па̏ша, слн. páša, стсл. паша;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паши́стий «родючий; поживний»
пашни́й «багатий на пашу»
пашни́стий «буйний, пишний СУМ; родючий Нед»
пашні́вка «трав’яна блощиця, Phytocoris pabulinus» (ент.)
пашня́ «пасовище»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́ша білоруська
па́ша болгарська
па́ша македонська
pasza польська
paša праслов’янська
pasti «пасти» праслов’янська
па́ша російська
па̏ша сербохорватська
paša словацька
páša словенська
паша старослов’янська
paša чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України