ПАФОС — ЕТИМОЛОГІЯ
па́фос
запозичення з грецької мови;
гр. πάϑος «враження; сприйняття; страждання, хвороба; стан» пов’язане з πάσχω «терплю, страждаю, зазнаю», πένυος «сум, горе; жалоба», спорідненими з лит. kę͂sti «терпіти», дірл. cēss(a)im «страждаю»;
р. па́фос, бр. па́фас, п. вл. patos, ч. pathos, patos, слц. слн. pátos, болг. м. па́тос, схв. пȃтос, стсл. патосъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́фас | білоруська |
| па́тос | болгарська |
| patos | верхньолужицька |
| πάϑος «враження; сприйняття; страждання, хвороба; стан» | грецька |
| πάσχω «терплю, страждаю, зазнаю» | грецька |
| πένυος «сум, горе; жалоба» | грецька |
| cēss(a)im «страждаю» | давньоірландська |
| kę͂sti «терпіти» | литовська |
| па́тос | македонська |
| patos | польська |
| па́фос | російська |
| пȃтос | сербохорватська |
| pátos | словацька |
| pátos | словенська |
| патосъ | старослов’янська |
| pathos | чеська |
| patos | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України