ПАУЗКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
у́зи «(заст.) окови; (кн.) зв’язки, відносини, єдність»
псл. *ǫza, мн. *ǫzy;
споріднене з укр. ву́зол, в’яза́ти;
зіставляється з лит. vyžà «лапоть», výžti «плести лапті» (Petersson AfSlPh 36, 150, проти Фасмер IV 152), з лат. angō «стискаю, душу», гр. ἄγχω «здавлюю» (Брандт РФВ 22, 116–117, проти Фасмер там само), з лит. аñkštas «тісний, вузький», гот. aggwus, двн. еngi [‹*angi], нвн. eng, дісл. øngr «тс.», дінд. aṁhúḥ «вузький»;
іє. *ang̑h-;
р. у́за, у́зы, бр. ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує» (з рос.), др. оуза «окови», п. więzy, схв. везе, у̏зе «в’язниця; кайдани», слн. vézi, стсл. ѫза, вѫза, вѫзъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заужа́ти
«зв’язати»
паужіня
«те, що висипається з-під пауза»
пауз
«рубель»
паузник
«вірьовка для прив’язування пауза»
паузняк
па́узок
«вид річкового судна»
розпаузити
у́зник
«в’язень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує» (з рос.) | білоруська |
| aggwus | готська |
| ἄγχω «здавлюю» | грецька |
| еngi | давньоверхньонімецька |
| aṁhúḥ «вузький» | давньоіндійська |
| øngr «тс.» | давньоісландська |
| оуза «окови» | давньоруська |
| *ang̑h- | індоєвропейська |
| angō «стискаю, душу» | латинська |
| vyžà «лапоть» | литовська |
| výžti «плести лапті» | литовська |
| аñkštas «тісний, вузький» | литовська |
| eng | нововерхньонімецька |
| więzy | польська |
| *ǫza | праслов’янська |
| у́за | російська |
| у́зы | російська |
| везе | сербохорватська |
| у̏зе «в’язниця; кайдани» | сербохорватська |
| vézi | словенська |
| ѫза | старослов’янська |
| вѫза | старослов’янська |
| вѫзъ | старослов’янська |
| ву́зол | українська |
| в'яза́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України