ПАТРІОТСТВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
патріо́т
запозичене з французької мови;
можливо, через німецьку;
фр. patriote (› н. Patriót) «патріот» виникло на підставі слат. patriōta «тс.», яке походить від гр. πατριώτης «земляк, співвітчизник», утвореного від πάτριος «батьківський, успадкований від батьків», пов’язаного з πατήρ (род. в. πατρός) «батько», спорідненим з лат. pater «тс.»;
р. болг. м. патрио́т, бр. патры¸т, п. patriota, ч. слц. вл. patriot, схв. патрѝот(а), слн. patriót;
Фонетичні та словотвірні варіанти
патріоти́зм
патріоти́чний
патріо́тствувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
патры | білоруська |
патрио́т | болгарська |
patriot | верхньолужицька |
πατριώτης «земляк, співвітчизник» | грецька |
πάτριος «батьківський, успадкований від батьків» | грецька |
πατήρ «батько» | грецька |
pater «тс.» | латинська |
патрио́т | македонська |
patriota | польська |
патрио́т | російська |
патрѝот(а) | сербохорватська |
patriōta «тс.» | середньолатинська |
patriot | словацька |
patriót | словенська |
patriote «патріот» (› н. Patriót) | французька |
Patriót | французька |
Patriót | французька |
Patriót | французька |
patriot | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України