ПАСХА — ЕТИМОЛОГІЯ

Па́сха «Великдень; іудейське свято на честь виходу з єгипетського рабства»

запозичення з грецької мови;
гр. πάσχα «тс.» походить від арам. pasḥā «пасхальне ягня, свято Пасхи», пов’язаного з гебр. pǣsaḥ «тс.»;
форма пасхальний утворена під впливом слат. paschālis;
р. Па́сха, др. Пасха, п. Pascha, ч. слц. Pascha, болг. Па́сха, м. Пасха (єврейське свято), схв. Па̏сха «тс.», слн. Pasha, стсл. Пасха;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Па́ска «Великдень» (розм.)
пасха́лія «таблиця для визначення часу святкування Великодня та інших свят»
пасха́льний «великодній»
пасхови́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pasḥā «пасхальне ягня, свято Пасхи» арамейська
Па́сха болгарська
pǣsaḥ «тс.» гебрайська
πάσχα «тс.» грецька
Пасха давньоруська
Пасха (єврейське свято) македонська
Pascha польська
Па́сха російська
Па̏сха «тс.» сербохорватська
paschālis середньолатинська
Pascha словацька
Pasha словенська
Пасха старослов’янська
Pascha чеська

па́ска «великодній хліб»

запозичення з грецької мови;
гр. πάσκα є фонетичним варіантом слова πάσχα «пасха»;
існує думка (Преобр. ІІ 26; Соболевский Лекции 145) про виникнення фонетичної форми паска з пасха на слов’янському ґрунті;
р. [па́ска] «великодній свячений сир», бр. пасха, [па́ска], др. паска «пасхальний хліб в іудеїв», п. pascha «великодня їжа», [paska] (з укр.), стсл. паска;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паска́р «посудина, в якій носять святити паски»
пасча́ний «стосовний до паски»
па́счин «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пасха білоруська
па́ска білоруська
πάσκα «пасха» грецька
πάσχα грецька
паска «пасхальний хліб в іудеїв» давньоруська
pascha «великодня їжа» польська
paskaукр.) польська
па́ска «великодній свячений сир» російська
паска старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України