ПАСТУШЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пасту́х «пастушок, Rallus aquaticus L.» (орн.)
назва рожевого шпака може бути калькою латинського терміна Pastor, букв. «пастух»;
назви зумовлені, очевидно, різними ознаками, зокрема тим, що пастушок, утікаючи від переслідування, бігає подібно до плиски білої, яка має діалектні назви [пасту́шка, пастушо́к, пасти́рка], або тим, що деякі з цих птахів кричать «ду-ду», подібно до пастуха, який грає на сопілці;
пов’язане з па́сти;
р. [пасту́х] «лиска, Fulica atra L.; водяна курочка, Porzana pusilla Pall., Porzana parva (Scopoli)», пастушки́ «пастушкові»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пастух рожевий
«рожевий шпак, Pastor roseus L.»
пастухуваті
«Rallidae»
пасту́шка
«одуд, Upupa epops L.»
пастушко́ві
«тс.»
пастушо́к
«Rallus aquaticus»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Pastor | латинська |
| пасту́х «лиска, Fulica atra L.; водяна курочка, Porzana pusilla Pall., Porzana parva (Scopoli)» | російська |
| пасту́шка | українська |
| пастушо́к | українська |
| пасти́рка | українська |
| па́сти | українська |
| пастушки́ «пастушкові» | українська |
па́сти (свійських тварин)
псл. pasti;
споріднене з лат. pāsco «пасу; годую, утримую; викохую», рābulum «їжа, харчі, корм», тох. А рās- «стерегти, пасти», тох. В рāsk- «тс.», хет. paḫḫši «стережу, пасу», гр. πατέομαι (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) «їм, п’ю», ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив», дінд. рāti «охороняє, стереже», гот. fōdjan «годувати, утримувати», двн. fuotar «харчі, їжа, корм», дісл. fóstr «годування, харчування», що зводяться до іє. *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати»;
пов’язання з р. пита́ть «харчувати, живити» (Walde–Hofm. ІІ 260; Trautmann 207) та з лит. pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» (Zubatý St. a. čl. І 2, 83–85) сумнівні;
р. пасти́, бр. па́свіць, па́сціць, др. пасти, п. paść, pasać, ч. pásti, слц. pást’, вл. нл. pasć, полаб. роsĕ, роst «пастися», болг. паса́, м. пасе, схв. па̏сти, слн. pásti, стсл. пасти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пас
напа́сочка
«пасіння»
напа́шити
«напасти (худобу)»
о́пас
«невелике місце для пасовиська в саду»
опа́систий
«огрядний»
о́пасний
«вгодований, жирний»
па́са́ти
па́сва
«випас»
па́свиско
«пасовисько»
па́свити
па́свище
пасевни́й
«який добре напасається»
па́сище
пасівни́к
пасло́
«тс.»
пасний
«відгодований»
па́сня
«пасовисько, паша»
пасови́на
(назва, пов’язана з обліком та господарськими розрахунками)
па́со́ви́сько
пасови́ця
«пасовисько, час пасіння худоби»
пасо́ви́ще
пасо́м
«попасом»
па́ства
«пасіння; паша Нед»
па́стіве́нь
«пасовище»
пастівнє́
«луки поблизу городу»
пастівни́й
пастівни́к
па́стов
«паша»
па́сто́ве́нь
пасто́вище
«пасовисько»
пастовни́й
пасто́вник
«вигін»
па́стовня́
«огороджений вигін Нед; сіножать ЛексПол»
пасту́глити
пасту́х
пастухува́ти
пастуша́
пасту́шачий
пастушеня́
пасту́ший
пасту́шина
«пастухування Кур; платня пастухові»
пасту́шка
«батіг, яким поганяють корів»
пасту́шня
«отара овець; пасіння корів за чергою»
пастьба́
«паша, пасіння»
па́сьба́
«пасіння Нед; ніколи не орана земля Л»
па́ша
«трава на пасовиську»
підпа́сач
підпа́сич
підпа́сичик
«хлібинка, яку навесні дарують пастухові»
пі́дпа́сок
по́па́с
«пасіння в дорозі; пасовисько, випас»
попаса́ння
«корм на пасовиську»
попаса́ти
«пасти в дорозі»
попа́сенє
«пасіння в дорозі; пасовисько»
попа́сище
«випас»
по́паски
по́пасом
по́пашка
«попас»
поспа́шувати
«згодувати траву чи посіви на пні»
ро́зпас
«огрядність, повність»
розпа́стися
«відгодуватися»
спаса́ти
«робити спаш»
спа́сне́
«спашне»
спасни́й
«жирний, гладкий»
спасове́ць
«той, хто пускає худобу пастися на чуже поле»
спась
«спаш»
спаш
«пошкодження трав або посівів тваринами; пасовище Нед»
спаш
спашне́
«гроші за спаш»
упа́слий
«легковідгодовуваний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́свіць | білоруська |
| па́сціць | білоруська |
| паса́ | болгарська |
| pasć | верхньолужицька |
| fōdjan «годувати, утримувати» | готська |
| πατέομαι «їм, п’ю» (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) | грецька |
| ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив» | грецька |
| fuotar «харчі, їжа, корм» | давньоверхньонімецька |
| рāti «охороняє, стереже» | давньоіндійська |
| fóstr «годування, харчування» | давньоісландська |
| пасти | давньоруська |
| *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати» | індоєвропейська |
| pāsco «пасу; годую, утримую; викохую» | латинська |
| рābulum «їжа, харчі, корм» | латинська |
| pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» | литовська |
| пасе | македонська |
| pasć | нижньолужицька |
| роsĕ | полабська |
| роst «пастися» | полабська |
| paść | польська |
| pasać | польська |
| pasti | праслов’янська |
| пита́ть «харчувати, живити» | російська |
| пасти́ | російська |
| па̏сти | сербохорватська |
| pást' | словацька |
| pásti | словенська |
| пасти | старослов’янська |
| paḫḫši «стережу, пасу» | хетська |
| pásti | чеська |
| А рās- «стерегти, пасти» | ? |
| рāsk- «тс.» | ? |
пі́ший «який іде пішки; який здійснюється пішки; який виконується без допомоги тяглової худоби; [який не має тяглової худоби ЛЧерк; домашній, свійський (про птицю)]»
найбільш імовірне походження їх від іє. *pēdsi̯os «піший»;
звукові форми з х (ch) на місці ш (š) здебільшого вважаються давнішим рефлексом суфіксального -s-, але можуть бути і результатом вторинної видозміни, зумовленої аналогією до закономірних співвідношень типу тихий – тиша, пастух – пастуший;
корінь *pēd- «нога (ступня)», засвідчений у лат. pēs «нога», лит. pėdà «стопа, ступня; слід ноги», лтс. pę̂ds «слід ноги», pę̂da «підошва, стопа, п’ята», дінд. padám «слід ноги, стопа», лит. pėˊsčias «піший», pėˊkščias «тс.»;
загальновизнаної етимології слов’янських форм із -š- немає;
пов’язане з іє. *pēd- «нога (ступня), крок», якому відповідає також псл. podъ «основа, низ; ґрунт, дно», укр. під «нижня поверхня приміщення»;
псл. pěšь «пішки», pěšjь «тс., піший»;
р. пе́ший, [пе́хий] «піший», пехо́та «піхота», бр. пе́шы «піший», пяхо́та «піхота», др. пѣшии «піший, піхотинець», пѣшьци «піхота», п. pieszy «піший», piechota, ч. pěchý «піший», pěší «тс.», pěchota «піхота», слц. pechota «тс.», peší «піший», вл. pěši, нл. pěšy «тс.», болг. пе́ши «піший», м. пеш «тс.», схв. пèшāк «пішохід», слн. péšec «тс.», стсл. пѣшь «пішки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опі́шити
«зробити пішим, залишивши без коня»
опіші́лий
«який став лінивим, повільним»
опіші́ти
«стати лінивим, повільним»
опі́шний
«лінивий, повільний»
пі́хо́м
«пішки»
піхо́та
«рід військ, що діє в пішому строю»
піхоти́на
«пішохід»
піхоти́нець
«[тс.]; той, хто служить у піхоті»
піхо́тний
«належний до піхоти; [піший Нед]»
піхо́тник
«пішохід»
піхо́тниця
«стежка для пішоходів»
піхото́ю
піхо́чий
«піший»
піхо́ю
піхтура́
«піхота, піхотинець»
піхтура́
піхтуро́ю
піху́рка
піша́к
«[тс.]; фігура найнижчої цінності в шахах; (заст.) давня українська неофіційна земельна одиниця міри від 0,5 га до 5 га»
пішака́
пішани́цею
пішани́ця
«пішохід»
піша́чка
«тс.»
пішени́ця
піше́ць
«тс.»
піше́чий
(у сполученні п-а дорога «пішохідний»)
пі́шечки
пі́шка
«стежка»
пішка́ми
пі́шки
пішко́м
пішни́к
«тс.; той, хто йде пішки Куз»
пі́шо
«тс.»
пішу́вка
«стежка»
пішу́рка
«тс.»
спі́шити
спі́шитися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́шы «піший» | білоруська |
| пяхо́та «піхота» | білоруська |
| пе́ши «піший» | болгарська |
| pěši | верхньолужицька |
| padám «слід ноги, стопа» | давньоіндійська |
| пѣшии «піший, піхотинець» | давньоруська |
| пѣшьци «піхота» | давньоруська |
| *pēdsi̯os «піший» | індоєвропейська |
| *pēd- «нога (ступня), крок» | індоєвропейська |
| pēs «нога» | латинська |
| pę̂ds «слід ноги» | латиська |
| pę̂da «підошва, стопа, п’ята» | латиська |
| pėdà «стопа, ступня; слід ноги» | литовська |
| pėˊsčias «піший» | литовська |
| pėˊkščias «тс.» | литовська |
| пеш «тс.» | македонська |
| pěšy «тс.» | нижньолужицька |
| pieszy «піший» | польська |
| piechota «піший» | польська |
| podъ «основа, низ; ґрунт, дно» | праслов’янська |
| pěšь «пішки» | праслов’янська |
| pěšjь «тс., піший» | праслов’янська |
| пе́ший | російська |
| пе́хий «піший» | російська |
| пехо́та «піхота» | російська |
| пèшāк «пішохід» | сербохорватська |
| pechota «тс.»«піший» | словацька |
| peší «тс.»«піший» | словацька |
| péšec «тс.» | словенська |
| пѣшь «пішки» | старослов’янська |
| тихий | українська |
| тиша | українська |
| пастух | українська |
| пастуший | українська |
| під «нижня поверхня приміщення» | українська |
| pěchý «піший»«тс.»«піхота» | чеська |
| pěší «піший»«тс.»«піхота» | чеська |
| pěchota «піший»«тс.»«піхота» | чеська |
чаба́ник «плиска біла, Motacilla alba L.» (орн.)
утворене лексико-семантичним способом від *чаба́ник «малий вівчар»;
пор. інші назви птахів, пов’язані з фахом людей: вівча́рик, пасту́х, пого́нич тощо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чаба́нчик
чоба́ник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *чаба́ник «малий вівчар» | ? |
| інші | ? |
| вівча́рик | ? |
| пасту́х | ? |
| пого́нич | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України