ПАСОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́сти (свійських тварин)
пов’язання з р. пита́ть «харчувати, живити» (Walde–Hofm. ІІ 260; Trautmann 207) та з лит. pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» (Zubatý St. a. čl. І 2, 83–85) сумнівні;
споріднене з лат. pāsco «пасу; годую, утримую; викохую», рābulum «їжа, харчі, корм», тох. А рās- «стерегти, пасти», тох. В рāsk- «тс.», хет. paḫḫši «стережу, пасу», гр. πατέομαι (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) «їм, п’ю», ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив», дінд. рāti «охороняє, стереже», гот. fōdjan «годувати, утримувати», двн. fuotar «харчі, їжа, корм», дісл. fóstr «годування, харчування», що зводяться до іє. *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати»;
псл. pasti;
р. пасти́, бр. па́свіць, па́сціць, др. пасти, п. paść, pasać, ч. pásti, слц. pást’, вл. нл. pasć, полаб. роsĕ, роst «пастися», болг. паса́, м. пасе, схв. па̏сти, слн. pásti, стсл. пасти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пас
напа́сочка
«пасіння»
напа́шити
«напасти (худобу)»
о́пас
«невелике місце для пасовиська в саду»
опа́систий
«огрядний»
о́пасний
«вгодований, жирний»
па́са́ти
па́сва
«випас»
па́свиско
«пасовисько»
па́свити
па́свище
пасевни́й
«який добре напасається»
па́сище
пасівни́к
пасло́
«тс.»
пасний
«відгодований»
па́сня
«пасовисько, паша»
пасови́на
(назва, пов’язана з обліком та господарськими розрахунками)
па́со́ви́сько
пасови́ця
«пасовисько, час пасіння худоби»
пасо́ви́ще
пасо́м
«попасом»
па́ства
«пасіння; паша Нед»
па́стіве́нь
«пасовище»
пастівнє́
«луки поблизу городу»
пастівни́й
пастівни́к
па́стов
«паша»
па́сто́ве́нь
пасто́вище
«пасовисько»
пастовни́й
пасто́вник
«вигін»
па́стовня́
«огороджений вигін Нед; сіножать ЛексПол»
пасту́глити
пасту́х
пастухува́ти
пастуша́
пасту́шачий
пастушеня́
пасту́ший
пасту́шина
«пастухування Кур; платня пастухові»
пасту́шка
«батіг, яким поганяють корів»
пасту́шня
«отара овець; пасіння корів за чергою»
пастьба́
«паша, пасіння»
па́сьба́
«пасіння Нед; ніколи не орана земля Л»
па́ша
«трава на пасовиську»
підпа́сач
підпа́сич
підпа́сичик
«хлібинка, яку навесні дарують пастухові»
пі́дпа́сок
по́па́с
«пасіння в дорозі; пасовисько, випас»
попаса́ння
«корм на пасовиську»
попаса́ти
«пасти в дорозі»
попа́сенє
«пасіння в дорозі; пасовисько»
попа́сище
«випас»
по́паски
по́пасом
по́пашка
«попас»
поспа́шувати
«згодувати траву чи посіви на пні»
ро́зпас
«огрядність, повність»
розпа́стися
«відгодуватися»
спаса́ти
«робити спаш»
спа́сне́
«спашне»
спасни́й
«жирний, гладкий»
спасове́ць
«той, хто пускає худобу пастися на чуже поле»
спась
«спаш»
спаш
«пошкодження трав або посівів тваринами; пасовище Нед»
спаш
спашне́
«гроші за спаш»
упа́слий
«легковідгодовуваний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́свіць | білоруська |
| па́сціць | білоруська |
| паса́ | болгарська |
| pasć | верхньолужицька |
| fōdjan «годувати, утримувати» | готська |
| πατέομαι «їм, п’ю» (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) | грецька |
| ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив» | грецька |
| fuotar «харчі, їжа, корм» | давньоверхньонімецька |
| рāti «охороняє, стереже» | давньоіндійська |
| fóstr «годування, харчування» | давньоісландська |
| пасти | давньоруська |
| *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати» | індоєвропейська |
| pāsco «пасу; годую, утримую; викохую» | латинська |
| рābulum «їжа, харчі, корм» | латинська |
| pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» | литовська |
| пасе | македонська |
| pasć | нижньолужицька |
| роsĕ | полабська |
| роst «пастися» | полабська |
| paść | польська |
| pasać | польська |
| pasti | праслов’янська |
| пита́ть «харчувати, живити» | російська |
| пасти́ | російська |
| па̏сти | сербохорватська |
| pást' | словацька |
| pásti | словенська |
| пасти | старослов’янська |
| paḫḫši «стережу, пасу» | хетська |
| pásti | чеська |
| А рās- «стерегти, пасти» | ? |
| рāsk- «тс.» | ? |
пас «пояс; ремінь; смуга; промінь»
п. pas «пояс», як і ч. слц. слн. рás, вл. нл. раs, схв. пȃс «тс.», є результатом випадіння j між голосними о та а і стягнення цих голосних у основі, яка зводиться до псл. pojasъ «пояс»;
очевидно, запозичення з польської мови;
р. заст. пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети», бр. пас;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запа́ска
запасча́ний
опаса́ння
«суцільна крита галерея навколо будівлі»
опаса́нь
«тс.»
опаса́ти
«підперезати»
опа́ска
«бандероль; смужка паперу, тканини для перев’язування або обклеювання»
(заст.)
опа́сок
«пояс; ремінь для носіння бандури»
па́са
«смуга на тілі тварини від удару батогом»
паса́стий
«смугастий»
паси́на
«вовняний жіночий пояс О; поганий пояс»
паси́стий
«тс.»
паски́
«мотузочки»
пасо́ви́й
«чоботи із суцільної смуги (паса) шкіри»
(у виразі пасові чоботи (заст.)
па́со́к
пасю́г
«смуга від удару»
пере́паска
«поперечна перев’язка»
підопаса́нє
«нижня частина стін гуцульської церкви»
пі́дпасок
«стегно»
припаска
«фартух»
розпаса́ти
«розперезати»
упаса́тися
«оперезатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пас | білоруська |
| раs | верхньолужицька |
| раs | нижньолужицька |
| pas «пояс» | польська |
| pojasъ «пояс» | праслов’янська |
| пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети» | російська |
| пȃс «тс.» | сербохорватська |
| рás | словацька |
| рás | словенська |
| рás | чеська |
пас (заява про відмову брати участь у грі)
запозичення з французької мови;
фр. (je) passe «(я) пропускаю (обминаю)», зводиться до нар.-лат. *раssārе «іти», похідного від лат. раssus «крок, хода, слід ноги»;
р. бр. болг. пас, п. ч. слц. раs;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пас | білоруська |
| пас | болгарська |
| раssus «крок, хода, слід ноги» | латинська |
| *раssārе «іти» | народнолатинська |
| раs | польська |
| пас | російська |
| раs | словацька |
| раs | чеська |
пас «передача м’яча, шайби комусь із гравців своєї команди»
запозичення з англійської мови;
англ. раss «передавати» генетично пов’язане з фр. раsser «передавати, переходити, проминати»;
р. бр. болг. м. пас, п. ч. слц. раs, схв. пȃс;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасо́вка
«тс.»
пасува́ти
розпасо́вка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раss «передавати» | англійська |
| пас | білоруська |
| пас | болгарська |
| пас | македонська |
| раs | польська |
| пас | російська |
| пȃс | сербохорватська |
| раs | словацька |
| раsser «передавати, переходити, проминати» | французька |
| раs | чеська |
пас «рух гіпнотизера»
фр. раsse «тс.» пов’язане з дієсловом раssеr «переходити, пропускати, проводити рукою»;
запозичення з французької мови;
р. пасс, бр. болг. пас, п. раssу (мн.), ч. раss;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пас | білоруська |
| пас | болгарська |
| раssу (мн.) | польська |
| пасс | російська |
| раsse «тс.» | французька |
| раssеr «переходити, пропускати, проводити рукою» | французька |
| раss | чеська |
пас «паспорт»
н. Раß «паспорт», як і гол. раs «дозвіл на проїзд, паспорт», походить від іт. раssо «тс.; крок», яке разом з фр. раs «тс.» зводиться до лат. раssus «крок, хода»;
запозичення з німецької мови;
п. ч. слц. вл. нл. раs, схв. пȃсош;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раs | верхньолужицька |
| раs «дозвіл на проїзд, паспорт» | голландська |
| раssо «тс.; крок» | італійська |
| раssus «крок, хода» | латинська |
| раs | нижньолужицька |
| Раß «паспорт» | німецька |
| раs | польська |
| пȃсош | сербохорватська |
| раs | словацька |
| раs «тс.» | французька |
| раs | чеська |
пас «прохід»
н. Раß «гірський перевал» походить від фр. раs «прохід», яке зводиться до лат. раssus «крок, хода, слід ноги»;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. [пас] «звірина стежка в лісі, лаз», п. ч. вл. нл. раs «прохід, ущелина у горах, перевал»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раs «прохід, ущелина у горах, перевал» | верхньолужицька |
| раssus «крок, хода, слід ноги» | латинська |
| раs «прохід, ущелина у горах, перевал» | нижньолужицька |
| Раß «гірський перевал» | німецька |
| раs «прохід, ущелина у горах, перевал» | польська |
| пас «звірина стежка в лісі, лаз» | російська |
| раs «прохід» | французька |
| раs «прохід, ущелина у горах, перевал» | чеська |
пас «пастор»
не зовсім ясне;
можливо, є скороченою формою слова па́стор;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́стор | українська |
па́смо́
наявність слова у латиській мові (лит. põsmas «пасмо» може бути слов’янським запозиченням) і його загальнослов’янське поширення виключають думку (Räsänen Tschuw. L. 182) про його тюркське (чуваське) походження;
значенням «жмут ниток, що майорять під вітром» наближається до кореня *pēs- «дути, віяти», до якого зводяться й укр. пахну́ти, па́хнути, схв. пàхӯљ «жмут, пасмо»;
споріднене з лтс. puõsms «ланка, відрізок; пасмо», свн. vase «волокно, торочки, облямівка», снн. снідерл. vēse, двн. faso (чол. р.), fasa (жін. р.), дангл. fœs «тс.»;
псл. pasmo, *pasmę;
р. м. па́смо, бр. па́сма, п. вл. нл. pasmo, ч. слц. pásmo, полаб. posmą, болг. па́смо́, схв. па̏смо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасеми́стий
«смугастий»
па́семко
«мотузка або нитка для перев’язування пасма»
па́семник
«тс.»
пасемце́
(у виразі п. овець «тридцять голів»)
пасмани́стий
пасма́ти
«розпатланий»
пасми́стий
«смугастий»
пасми́стка
(назва вовни)
пасмова́тий
«розташований пасмами (про гори)»
пасмове́ць
«метелик, Limenitis»
(ент.)
пасьо́мка
«обшивка в кожусі, тасьма»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́сма | білоруська |
| па́смо́ | болгарська |
| pasmo | верхньолужицька |
| fœs «тс.» | давньоанглійська |
| faso (чол. р.) | давньоверхньонімецька |
| fasa (жін. р.) | давньоверхньонімецька |
| puõsms «ланка, відрізок; пасмо» | латиська |
| põsmas | литовська |
| па́смо | македонська |
| pasmo | нижньолужицька |
| posmą | полабська |
| pasmo | польська |
| pasmo | праслов’янська |
| *pasmę | праслов’янська |
| па́смо | російська |
| пàхӯљ «жмут, пасмо» | сербохорватська |
| па̏смо | сербохорватська |
| vase «волокно, торочки, облямівка» | середньоверхньнімецька |
| vēse | середньонижньонімецька |
| vēse | середньонідерландська |
| pásmo | словацька |
| пахну́ти | українська |
| па́хнути | українська |
| pásmo | чеська |
баса́нь «крита галерея навколо церкви»
можливо, результат видозміни форми опасання «тс.», похідної від пас«пояс»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| опасання «тс.» | ? |
| пас «пояс» | ? |
ба́си «смуги»
результат спрощення слова басама́ни «смуги» під впливом па́си;
Фонетичні та словотвірні варіанти
збасува́ти
«побити до синяків»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| басама́ни «смуги» | ? |
| па́си | ? |
о́пас «варта, вартівник, охорона Ж, Пі; побоювання, острах»
похідне утворення з префіксом о- від па́сти, пасу́;
р. [о́па́с] «побоювання; охорона», [опа́ска] «передбачливість; страх; охорона, захист; небезпека», опа́сный «небезпечний», опаса́ться «побоюватися», бр. [апа́ска] «побоювання», др. опас(ь)ная грамота «охоронна грамота», опасно «уважно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опаса́тися
«побоюватися, боятися»
о́па́ска
«небезпека Ж; острах, побоювання»
опасність
«небезпека»
(з рос.?)
опа́суватися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апа́ска «побоювання» | білоруська |
| опас(ь)ная «охоронна грамота» | давньоруська |
| о́па́с «побоювання; охорона» | російська |
| опа́ска «передбачливість; страх; охорона, захист; небезпека» | українська |
| опа́сный «небезпечний» | українська |
| опаса́ться «побоюватися» | українська |
| опасно «уважно» | українська |
| о- | ? |
| па́сти | ? |
| пасу́ | ? |
спашува́ти «змарніти»
п. рідк. spaszować «спасувати; поступитися; збідніти; змарніти» є похідним від paszować «поступатися; марніти, худнути», пов’язаного з pasować «тс.», що виводиться від pas «відмова брати участь у даному розиграші (до наступної роздачі карт та ін.)», якому відповідає укр. пас «тс.»;
очевидно, запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спаші́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spaszować «спасувати; поступитися; збідніти; змарніти» | польська |
| paszować «поступатися; марніти, худнути» | польська |
| pasować «тс.» | польська |
| pas «відмова брати участь у даному розиграші (до наступної роздачі карт та ін.)» | польська |
| пас «тс.» | українська |
па́смер «водяна сосонка звичайна, Hippuris vulgaris L.» (бот.)
можливо, пов’язане з па́смо (через подібність цієї рослини до хвоста або до пасма волосся);
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́смо (через подібність цієї рослини до хвоста або до пасма волосся) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України