ПАСМИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
па́смо́
псл. pasmo, *pasmę;
споріднене з лтс. puõsms «ланка, відрізок; пасмо», свн. vase «волокно, торочки, облямівка», снн. снідерл. vēse, двн. faso (чол. р.), fasa (жін. р.), дангл. fœs «тс.»;
значенням «жмут ниток, що майорять під вітром» наближається до кореня *pēs- «дути, віяти», до якого зводяться й укр. пахну́ти, па́хнути, схв. пàхӯљ «жмут, пасмо»;
наявність слова у латиській мові (лит. põsmas «пасмо» може бути слов’янським запозиченням) і його загальнослов’янське поширення виключають думку (Räsänen Tschuw. L. 182) про його тюркське (чуваське) походження;
р. м. па́смо, бр. па́сма, п. вл. нл. pasmo, ч. слц. pásmo, полаб. posmą, болг. па́смо́, схв. па̏смо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасеми́стий
«смугастий»
па́семко
«мотузка або нитка для перев’язування пасма»
па́семник
«тс.»
пасемце́
(у виразі п. овець «тридцять голів»)
пасмани́стий
пасма́ти
«розпатланий»
пасми́стий
«смугастий»
пасми́стка
(назва вовни)
пасмова́тий
«розташований пасмами (про гори)»
пасмове́ць
«метелик, Limenitis»
(ент.)
пасьо́мка
«обшивка в кожусі, тасьма»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́сма | білоруська |
| па́смо́ | болгарська |
| pasmo | верхньолужицька |
| fœs «тс.» | давньоанглійська |
| faso (чол. р.) | давньоверхньонімецька |
| fasa (жін. р.) | давньоверхньонімецька |
| puõsms «ланка, відрізок; пасмо» | латиська |
| põsmas | литовська |
| па́смо | македонська |
| pasmo | нижньолужицька |
| posmą | полабська |
| pasmo | польська |
| pasmo | праслов’янська |
| *pasmę | праслов’янська |
| па́смо | російська |
| пàхӯљ «жмут, пасмо» | сербохорватська |
| па̏смо | сербохорватська |
| vase «волокно, торочки, облямівка» | середньоверхньнімецька |
| vēse | середньонижньонімецька |
| vēse | середньонідерландська |
| pásmo | словацька |
| пахну́ти | українська |
| па́хнути | українська |
| pásmo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України