ПАСКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́ска «великодній хліб»
запозичення з грецької мови;
гр. πάσκα є фонетичним варіантом слова πάσχα «пасха»;
існує думка (Преобр. ІІ 26; Соболевский Лекции 145) про виникнення фонетичної форми паска з пасха на слов’янському ґрунті;
р. [па́ска] «великодній свячений сир», бр. пасха, [па́ска], др. паска «пасхальний хліб в іудеїв», п. pascha «великодня їжа», [paska] (з укр.), стсл. паска;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паска́р
«посудина, в якій носять святити паски»
пасча́ний
«стосовний до паски»
па́счин
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пасха | білоруська |
| па́ска | білоруська |
| πάσκα «пасха» | грецька |
| πάσχα | грецька |
| паска «пасхальний хліб в іудеїв» | давньоруська |
| pascha «великодня їжа» | польська |
| paska (з укр.) | польська |
| па́ска «великодній свячений сир» | російська |
| паска | старослов’янська |
ба́зок «ремінь при музичному інструменті»
очевидно, результат видозміни форми па́сок під впливом назви музичного інструмента бас;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́сок | ? |
| бас | ? |
пас «пояс; ремінь; смуга; промінь»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. pas «пояс», як і ч. слц. слн. рás, вл. нл. раs, схв. пȃс «тс.», є результатом випадіння j між голосними о та а і стягнення цих голосних у основі, яка зводиться до псл. pojasъ «пояс»;
р. заст. пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети», бр. пас;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запа́ска
запасча́ний
опаса́ння
«суцільна крита галерея навколо будівлі»
опаса́нь
«тс.»
опаса́ти
«підперезати»
опа́ска
«бандероль; смужка паперу, тканини для перев’язування або обклеювання»
(заст.)
опа́сок
«пояс; ремінь для носіння бандури»
па́са
«смуга на тілі тварини від удару батогом»
паса́стий
«смугастий»
паси́на
«вовняний жіночий пояс О; поганий пояс»
паси́стий
«тс.»
паски́
«мотузочки»
пасо́ви́й
«чоботи із суцільної смуги (паса) шкіри»
(у виразі пасові чоботи (заст.)
па́со́к
пасю́г
«смуга від удару»
пере́паска
«поперечна перев’язка»
підопаса́нє
«нижня частина стін гуцульської церкви»
пі́дпасок
«стегно»
припаска
«фартух»
розпаса́ти
«розперезати»
упаса́тися
«оперезатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пас | білоруська |
| раs | верхньолужицька |
| раs | нижньолужицька |
| pas «пояс» | польська |
| pojasъ «пояс» | праслов’янська |
| пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети» | російська |
| пȃс «тс.» | сербохорватська |
| рás | словацька |
| рás | словенська |
| рás | чеська |
па́сощі «ласощі»
неясне;
можливо, результат контамінації слів ла́сощі і па́ска або пасти́ла чи па́тока;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́сощі | українська |
| па́ска | українська |
| пасти́ла | українська |
| па́тока | українська |
Па́сха «Великдень; іудейське свято на честь виходу з єгипетського рабства»
запозичення з грецької мови;
гр. πάσχα «тс.» походить від арам. pasḥā «пасхальне ягня, свято Пасхи», пов’язаного з гебр. pǣsaḥ «тс.»;
форма пасхальний утворена під впливом слат. paschālis;
р. Па́сха, др. Пасха, п. Pascha, ч. слц. Pascha, болг. Па́сха, м. Пасха (єврейське свято), схв. Па̏сха «тс.», слн. Pasha, стсл. Пасха;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Па́ска
«Великдень»
(розм.)
пасха́лія
«таблиця для визначення часу святкування Великодня та інших свят»
пасха́льний
«великодній»
пасхови́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pasḥā «пасхальне ягня, свято Пасхи» | арамейська |
| Па́сха | болгарська |
| pǣsaḥ «тс.» | гебрайська |
| πάσχα «тс.» | грецька |
| Пасха | давньоруська |
| Пасха (єврейське свято) | македонська |
| Pascha | польська |
| Па́сха | російська |
| Па̏сха «тс.» | сербохорватська |
| paschālis | середньолатинська |
| Pascha | словацька |
| Pasha | словенська |
| Пасха | старослов’янська |
| Pascha | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України