ПАСКУДА — ЕТИМОЛОГІЯ

паску́да «мерзота; мерзотник»

псл. paskǫda, утворене за допомогою префікса ра- від основи прикметника skǫd-ьnъ «скудний»;
первісно означало «бідність, злиденність»;
р. паску́да, бр. паску́да, по́скудзь, п. слц. paskuda, ч. [paškudit] «псувати», [paskudit] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запаску́дніти
паску́д «мерзотник»
паску́ди «захворювання очей у худоби»
паску́дивий
паску́дити
паску́дний
паску́дник «[тс. Нед; хвороба коней]; мерзотник»
паску́дниця «гадюка, Pelias berus» (зоол.)
паску́дство
па́скудь «паскуда»
пацку́да
пацкудище «тс.»
пацкудний
препаску́дний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паску́да білоруська
по́скудзь білоруська
paskuda польська
paskǫda праслов’янська
skǫd-ьnъ «скудний» праслов’янська
паску́да російська
paskuda словацька
paškudit «псувати» чеська
paskudit «тс.» чеська

паскуда «гельвела, Helvella suspecta Kromb.» (бот.)

пов’язане з паску́да «мерзота»;
назва зумовлена отруйними властивостями цього гриба (пор. назву іншого отруйного гриба пога́нка);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паску́да «мерзота» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України