ПАСКЛИНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
па́скли́н «клин, яким прикріплюють косу до кісся; леміш»
не зовсім ясне;
очевидно, утворене з префікса па- та іменника клин, первісно як назва меншої (допоміжної) з двох плішок, що вживалися для прикріплення коси;
походження елемента -с- неясне;
п. [paskwil] «частина замка, в якій ключ з’єднується з пружиною; вид засува», [paszkwil] «тс.» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́сень
па́синок
па́сквин
па́сквинь
па́сквіль
па́скиль
па́скин
па́склень
па́склинь
па́склін
па́сколень
па́скрин
па́скувінь
па́спилін
па́сплин
па́ст(к)олень
пастили́н
па́стинь
па́стлинь
пастовень
па́столь
па́сцил
па́сцинь
па́цклин
пла́скінь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paskwil «частина замка, в якій ключ з’єднується з пружиною; вид засува» | польська |
| paszkwil «тс.» (з укр.?) | польська |
| клин | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України