ПАСКВИЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
па́сквіль «твір образливого, наклепницького характеру»
запозичення з німецької мови;
н. Pasquíll «тс.» походить від іт. ст. pasquillo «тс.», зменш. від pasquino «тс.», утвореного від назви скульптурної групи в Римі, на якій вивішували сатиричні вірші;
свою назву скульптурна група дістала від імені дотепника Pasquino, що мешкав поблизу;
р. па́сквиль, (заст.) па́шквиль, бр. па́сквіль, п. paszkwil, ч. paskvil, paškvil, слц. paškvil, болг. паскви́л, м. пасквил, паскви́ла, схв. пàсквūл, пàсквила, паскви́ла, слн. paskvíl;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пасквіля́нт
па́шквель
па́шквіль
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́сквіль | білоруська |
| паскви́л | болгарська |
| pasquillo «тс.» | італійська |
| від pasquino «тс.» | італійська |
| пасквил | македонська |
| паскви́ла | македонська |
| Pasquíll «тс.» | німецька |
| paszkwil | польська |
| па́сквиль (заст.) | російська |
| пàсквūл | сербохорватська |
| пàсквила | сербохорватська |
| паскви́ла | сербохорватська |
| paškvil | словацька |
| paskvíl | словенська |
| paskvil | чеська |
| paškvil | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України