ПАСЕКА — ЕТИМОЛОГІЯ
па́сі́ка «місце, де стоять вулики; ділянка лісу, призначена на зруб»
псл. pasěka, утворене, очевидно, від дієслова *posěkti «посікти» як назва місця, де вирубано ліс, з подовженням о в префіксі (ō › a), характерним для відіменних утворень;
р. бр. па́сека, п. pasieka, ч. слц. paseka «лісосіка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́сека
«тс.»
пасечникова́ти
па́сік
«рід вулика»
па́січисько
«місце, де була пасіка»
па́січити
«чистити, готувати цілину під посів»
па́січний
па́січник
пасічникі́вна
пасічникува́ти
пасічни́цтво
пасічни́цький
па́січниця
«дружина пасічника»
пасічниче́нко
па́січничий
пасічни́чити
па́січничка
па́сішник
пасішникі́вна
пасішникува́ти
па́сішниця
па́сока
«пасіка»
па́сочник
«пасічник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́сека | білоруська |
| pasieka | польська |
| pasěka | праслов’янська |
| па́сека | російська |
| paseka «лісосіка» | словацька |
| paseka «лісосіка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України