ПАРУБОЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
па́рубок «молодий чоловік, юнак; нежонатий чоловік»
псл. *paorbъkъ «молодий слуга, молодий робітник», похідне від *orbъ «раб, слуга»;
р. [па́рубок] (з укр.), бр. [па́рабо́к] «найманий робітник», п. ч. parobek «невільник, раб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́рбок
«парубок»
(Ме)
парі́бкованє
«парубкування»
па́рібок
«наймит»
парібщиня
«тс.»
паробі́й
«парубок»
паробі́йка
паробі́ка
«тс.»
паробі́цтво
«парубоцтво»
па́робок
«парубок»
паруб'я́
«парубча»
паруб'я́та
паруб'я́чий
па́рубень
парубе́ць
парубе́цький
парубі́й
«тс.»
парубі́йка
«хлопець, який стає парубком»
парубі́йко
«тс.»
парубі́ка
«парубок»
парубі́чка
«тс.»
парубкува́ти
парубо́та
парубо́цтво
«парубота; парубкування»
парубо́цький
парубо́чий
парубо́чити
парубча́
парубча́к
«парубок»
парубче́ня
«парубча»
парубчи́на
«парубок»
парубчи́сько
«тс.»
парубчу́к
«парубчак»
підпаробо́чий
«молодий робітник»
підпа́рубок
«підліток»
підпарубо́чий
«тс.»
підпарубо́чня
«молоді парубки»
підпарубча́к
«підліток»
по-парубо́цьки
по-парубо́цькому
по-парубо́чому
попарубкува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́рабо́к «найманий робітник» | білоруська |
| parobek «невільник, раб» | польська |
| *paorbъkъ «молодий слуга, молодий робітник» | праслов’янська |
| *orbъ «раб, слуга» | праслов’янська |
| па́рубок (з укр.) | російська |
| parobek «невільник, раб» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України