ПАРТІЙЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
па́ртія
запозичення з німецької мови;
н. Partéi походить від фр. partie «партія; частина», пов’язаного з partir «ділити на частини», яке походить від лат. partio «ділю, поділяю, розділяю», пов’язаного з pars, род. в. partis «частина»;
р. болг. па́ртия, бр. па́ртыя, п. слц. partia, ч. partie, вл. partija, м. партиjа, схв. пàртиjа, слн. pártija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпарті́йний
парті́єць
парті́йка
парті́йний
по-парті́йному
позапарті́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́ртыя | білоруська |
| па́ртия | болгарська |
| partija | верхньолужицька |
| partio «ділю, поділяю, розділяю» | латинська |
| pars «частина» | латинська |
| партиjа | македонська |
| Partéi | німецька |
| partia | польська |
| па́ртия | російська |
| пàртиjа | сербохорватська |
| partia | словацька |
| pártija | словенська |
| partie «партія; частина» | французька |
| partir «ділити на частини» | французька |
| partie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України