ПАРТИКУЛЯРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
партикуляри́зм «прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Partikularísmus, фр. particularisme, англ. particularism походять від лат. particulāris «окремий, частковий», похідного від particula «частинка», зменш. від pars, род. в. partis «тс.»;
р. партикуляри́зм, бр. партыкуляры́зм, п. partykularyzm, ч. слц. partikularizmus, вл. partikularizm, болг. партикулари́зъм, м. партикулари́зам, схв. партикуларѝзам, слн. partikularízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
партикуля́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| particularism | англійська |
| партыкуляры́зм | білоруська |
| партикулари́зъм | болгарська |
| partikularizm | верхньолужицька |
| particulāris «окремий, частковий» | латинська |
| particula «частинка» | латинська |
| партикулари́зам | македонська |
| Partikularísmus | німецька |
| partykularyzm | польська |
| партикуляри́зм | російська |
| партикуларѝзам | сербохорватська |
| partikularizmus | словацька |
| partikularízem | словенська |
| particularisme | французька |
| partikularizmus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України