ПАРСУНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
парсу́на «обличчя, фізіономія»
результат давньої видозміни запозиченого лат. persona «особа»;
р. ст. парсу́на, бр. [парсо́на], п. [parsuna], слц. parsún «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
парсуна
«обличчя»
(XVI ст.)
парсуны
«особи»
(род. в.)(1388)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парсо́на | білоруська |
| persona «особа» | латинська |
| parsuna | польська |
| парсу́на | російська |
| parsún «тс.» | словацька |
фарсо́на «врода, вдача»
очевидно, точніше значення «врода, обличчя, зовнішність»;
у такому разі пов’язане з парсу́на «обличчя» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парсу́на «обличчя» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України