ПАРОХІЯНИН — ЕТИМОЛОГІЯ
па́рох «парафіяльний піп»
запозичення з пізньолатинської мови;
пізньолат. parochus «парафіяльний піп» походить від сгр. παροικία «парафія», букв. «те, що знаходиться біля будинку»;
п. paroch «парафіяльний піп», слц. parochia «парафія», м. парох «парафіяльний піп», схв. пàрōх «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паро́хія
«парафія»
парохіяни́н
«член парафії»
парохо́ва
«попадя»
парохъ
(1710)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парох «парафіяльний піп» | македонська |
| parochus «парафіяльний піп» | пізньолатинська |
| paroch «парафіяльний піп» | польська |
| пàрōх «тс.» | сербохорватська |
| παροικία «парафія» | середньогрецька |
| parochia «парафія» | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України