ПАРОНІМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
паро́нім «слово, зовнішньою формою близьке до іншого слова»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Paronym, фр. paronyme, англ. paronym походять від гр. παρώνυμος «похідне слово; прізвисько», утвореного з прийменника παρά «поруч, біля» та іменникаὄνυμα, що є діалектною формою слова ὄνομα «ім’я»;
р. паро́ним, бр. паро́нім, п. paronim, ч. слц. paronymum, вл. paronym, болг. парони́м, м. пароним, схв. парòним, слн. paronim;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пароні́міка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paronym | англійська |
| паро́нім | білоруська |
| парони́м | болгарська |
| paronym | верхньолужицька |
| παρώνυμος «похідне слово; прізвисько» | грецька |
| παρά «поруч, біля» | грецька |
| ὄνομα «ім’я» | грецька |
| пароним | македонська |
| Paronym | німецька |
| paronim | польська |
| паро́ним | російська |
| парòним | сербохорватська |
| paronymum | словацька |
| paronim | словенська |
| paronyme | французька |
| paronymum | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України