ПАРОДІЮЄ — ЕТИМОЛОГІЯ
паро́дія «сатиричний твір, що використовує які-небудь риси іншого твору; сатиричне, іронічне наслідування кого-, чого-небудь»
запозичення з латинської мови;
лат. parōdia походить від гр. παρωδίᾱ «комічна переробка, спів навиворіт», утвореного з прийменника παρά «поруч, біля, проти, порівняно з…» та іменникаᾠδή «пісня»;
р. болг. паро́дия, бр. паро́дыя, п. parodia, ч. parodie, слц. paródia, вл. parodija, м. пародиjа, схв. пàрōдиjа, парòдиjа, слн. parodíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пароди́ст
пароди́чний
пароді́йний
пародіюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паро́дыя | білоруська |
| паро́дия | болгарська |
| parodija | верхньолужицька |
| παρῳδίᾱ «комічна переробка, спів навиворіт» | грецька |
| παρά «поруч, біля, проти, порівняно з…» | грецька |
| ᾠδή «пісня» | грецька |
| parōdia | латинська |
| пародиjа | македонська |
| parodia | польська |
| паро́дия | російська |
| пàрōдиjа | сербохорватська |
| парòдиjа | сербохорватська |
| paródia | словацька |
| parodíja | словенська |
| parodie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України