ПАРЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
пар «рілля, залишена на одне літо без посіву»
остаточно не з’ясоване;
здебільшого пов’язується з па́ра, па́рити, прі́ти в значенні «гноїти, перегнивати»;
зводиться також (Варбот Этимология 1977, 25–28) до псл. *porti «орати, мотижити, корчувати» (пор. [по́рпати] «розпушувати ралом», р. [прать] «мотижити і корчувати») або до porati «обробляти» (пор. по́рати «обробляти (землю)», п. porać się (parać się) «займатися, трудитися») чи до *perti «перти; топтати» (як толо́ка «пар» пов’язане з товкти́, псл. *tъl̥kti в значенні «витоптувати худобою при випасанні»);
р. бр. пар, п. (помор.) [pu̯opar] «парове поле»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
парані́вка
«земля, зорана на зиму»
па́рена
«толока»
парена́ти
«орати на зяб»
парени́на
«пар»
па́ренити
парени́ця
па́ренувати
па́рина
«тс.»
парина́ти
«тс.»
па́ринина
«неглибоко зорана земля під посів»
паринува́ти
«лежати під паром»
па́рити
«залишати під паром (землю)»
парі́
«осінні й весняні сходи посівів»
паровина́
«поле, зоране на зяб»
паро́к
«поле, на якому росло просо»
пі́дпарок
«поле, виоране після скошення хліба, на якому будуть сіяти восени»
попа́р
«пар»
по́пар
«земля, зорана на зиму»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пар | білоруська |
| porać się «займатися, трудитися» (parać się) | польська |
| puopar «парове поле» (помор.) | польська |
| *porti «орати, мотижити, корчувати» (пор. [по́рпати] «розпушувати ралом», р. [прать] «мотижити і корчувати») | праслов’янська |
| porati «обробляти» (пор. по́рати «обробляти (землю) | праслов’янська |
| *perti «перти; топтати» (як толо́ка «пар» пов’язане з товкти́, псл. *tъl̥kti в значенні «витоптувати худобою при випасанні») | праслов’янська |
| *tъl̥kti | праслов’янська |
| прать | російська |
| пар | російська |
| па́ра | українська |
| па́рити | українська |
| прі́ти «гноїти, перегнивати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України