ПАРАФІЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
пара́фія «нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих, яких обслуговують церковнослужителі одного храму»
за посередництвом польської мови запозичено з пізньолатинської;
пізньолат. parochia «парафія» походить від сгр. παροικίᾱ «тс.», букв. «те, що знаходиться біля будинку», утвореного з прийменника παρά «поруч, біля» та іменникаοἰ˜κος‹(Ϝοĩκος) «будинок, приміщення»;
р. [пара́фия], бр. пара́фія, п. parafia, parochia, ч. parochie, слц. parochia, стсл. парафиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
парафія́льний
парафія́нин
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пара́фія | білоруська |
| οἰ˜κος «будинок, приміщення» ‹(Ϝοĩκος) | грецька |
| parochia «парафія» | пізньолатинська |
| parafia | польська |
| parochia | польська |
| пара́фия | російська |
| παροικίᾱ «тс.» | середньогрецька |
| parochia | словацька |
| парафиа | старослов’янська |
| parochie | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України