ПАРАСОЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
пара́со́ль «складаний каркас на палиці для захисту від дощу і сонця»
запозичення з французької мови;
фр. parasol «парасоль» походить від іт. parasole «тс.», букв. «заслона від сонця», утвореного з основ дієслова parare «захищати, відвертати» та іменника sole «сонце», що походить від лат. sōl «тс.», спорідненого з лит. sáulė, псл. *sъl̥nьce «тс.», укр. сонце;
р. бр. парасо́ль, п. нл. parasol, болг. парасо́л, схв. парàсōл, парàзōл, слн. parazól;
Фонетичні та словотвірні варіанти
парасо́лик
«парасоль»
парасо́лька
«тс.; (бот.) кручені паничі, Ipomaea purpurea L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парасо́ль | білоруська |
| парасо́л | болгарська |
| parasole «тс.» | італійська |
| parare «захищати, відвертати» | італійська |
| sole «сонце» | італійська |
| sōl «тс.» | латинська |
| sáulė | литовська |
| parasol | нижньолужицька |
| parasol | польська |
| *sъl̥nьce «тс.» | праслов’янська |
| парасо́ль | російська |
| парàсōл | сербохорватська |
| парàзōл | сербохорватська |
| parazól | словенська |
| сонце | українська |
| parasol «парасоль» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України