ПАРАПЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
парапе́т «невисока огорожа»
запозичення з французької мови;
фр. parapet «поруччя, парапет, бруствер» походить від іт. parapetto «тс.», утвореного з основ дієслова parare «захищати, відвертати» та іменника pétto «груди», що походить від лат. pectus «тс.», спорідненого з mox. A päśśäm «обоє грудей», mox. B päścane «тс.»;
р. бр. болг. парапе́т «тс.», п. ч. слц. parapet «парапет; підвіконник, підвіконня», м. парапет, схв. парàпет, слн. parapét «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парапе́т «тс.» | білоруська |
| парапе́т «тс.» | болгарська |
| parapetto «тс.» | італійська |
| parare «захищати, відвертати» | італійська |
| pétto «груди» | італійська |
| pectus «тс.» | латинська |
| парапет | македонська |
| parapet «парапет; підвіконник, підвіконня» | польська |
| парапе́т «тс.» | російська |
| парàпет | сербохорватська |
| parapet «парапет; підвіконник, підвіконня» | словацька |
| parapét «тс.» | словенська |
| parapet «поруччя, парапет, бруствер» | французька |
| parapet «парапет; підвіконник, підвіконня» | чеська |
| A päśśäm «обоє грудей» | ? |
| B päścane «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України