ПАРАМОНОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
Парамо́н (чоловіче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Παράμογος походить відπαράμογος (παραμόγιμος) «міцний, вірний, надійний», пов’язаного зπεραμένω «залишаюся, тримаюся, триваю», утвореним з префікса παρα- «поруч, біля, пере-» і дієслова μένω «стою на місці, стійко тримаюся», спорідненого з лат. maneo «залишаюся, чекаю», вірм. mnam «тс.», дінд. man- «вагатися, баритися; стояти нерухомо»;
р. бр. Парамо́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Парамо́нъ
«терпливе тр(и)ваючі(й)»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Парамо́н | білоруська |
mnam «тс.» | вірменська |
Παράμογος «міцний, вірний, надійний» (παραμόγιμος) | грецька |
περαμένω «залишаюся, тримаюся, триваю» | грецька |
μένω «стою на місці, стійко тримаюся» | грецька |
παράμογος | грецька |
man- «вагатися, баритися; стояти нерухомо» | давньоіндійська |
maneo «залишаюся, чекаю» | латинська |
Парамо́н | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України