ПАРАЛЕЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з латинської мови, можливо, за французьким посередництвом (фр. paralèlle «паралель, паралельний»);

лат. parallēlus «паралельний» походить від гр. παράλληλος «тс.», букв. «який іде поруч», утвореного з присл.παρά «поруч, біля» і займенника ἀλλήλων «між собою, один одного», що є редуплікативним утворенням відἄλλος «інший», спорідненого з вірм. ayl, лат. alius, гот. aljis, дірл. aile «тс.»;

р. паралле́ль, бр. парале́ль, п. ч. слц. вл. paralela, болг. парале́л, м. парале́ла, схв. паралèла, слн. paraléla;

нвн. Wolf «вовк; вовчак», фр. loup, латинський науковий термін Lupus «тс.»;

пор. паралельні назви в інших мовах;

назва хвороби мотивується тим, що вражене місце шкіри складається з глибоких виразок, які в’їдаються в тіло, як вовк;

результат злиття словосполучення во́вчий лиша́й;

р. волча́нка, бр. ваўчанка, п. wilk «тс.»;

менш переконливе повʼязання з псл. granь (укр. грань) (Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) або з псл. grǫdь, укр. грудь (Фасмер I 464);

рум. grúiu «пагорб, вершина пагорба» походить від лат. grunium «свиняче рило», спорідненого з гр. γρύξω «хрюкаю», двн. нвн. grunzen «хрюкати», пор. паралельну назву болг. рът «пагорб, підвищення», схв. рт «тс.», з псл. rъtъ «морда, рот»;

очевидно, запозичення з румунської мови;

п. [gruń (groń)] «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна», ч. [gruň], слц. gruň;

похідне утворення від звуконаслідувального за походженням вигуку кукува́в, який відтворює крик сича;

пор. паралельні звуконаслідувальні утворення в неслов’янських мовах: рум. cucuváie (cucuveá) «сич, сова», нгр. κουκκουβάγια «сова», нар.-лат. cuccuveia, іт. coccoveggia «сич», [cuccuveja] (› схв. kukùvia)«тс.»;