ПАРАЛЕЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
парале́ль
запозичено з латинської мови, можливо, за французьким посередництвом (фр. paralèlle «паралель, паралельний»);
лат. parallēlus «паралельний» походить від гр. παράλληλος «тс.», букв. «який іде поруч», утвореного з присл.παρά «поруч, біля» і займенника ἀλλήλων «між собою, один одного», що є редуплікативним утворенням відἄλλος «інший», спорідненого з вірм. ayl, лат. alius, гот. aljis, дірл. aile «тс.»;
р. паралле́ль, бр. парале́ль, п. ч. слц. вл. paralela, болг. парале́л, м. парале́ла, схв. паралèла, слн. paraléla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паралеліза́ція
паралелі́зм
парале́льний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
парале́ль | білоруська |
парале́л | болгарська |
paralela | верхньолужицька |
ayl | вірменська |
aljis | готська |
παράλληλος «тс.» | грецька |
παρά «поруч, біля» | грецька |
ἀλλήλων «між собою, один одного» | грецька |
ἄλλος «інший» | грецька |
aile «тс.» | давньоірландська |
parallēlus «паралельний» | латинська |
alius | латинська |
парале́ла | македонська |
paralela | польська |
паралле́ль | російська |
паралèла | сербохорватська |
paralela | словацька |
paraléla | словенська |
paralèlle | французька |
paralèlle | французька |
paralèlle | французька |
paralèlle | французька |
paralèlle | французька |
paralela | чеська |
вовча́к «вовчий лишай, туберкульоз шкіри, Lupus»
нвн. Wolf «вовк; вовчак», фр. loup, латинський науковий термін Lupus «тс.»;
пор. паралельні назви в інших мовах;
назва хвороби мотивується тим, що вражене місце шкіри складається з глибоких виразок, які в’їдаються в тіло, як вовк;
результат злиття словосполучення во́вчий лиша́й;
р. волча́нка, бр. ваўчанка, п. wilk «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ваўчанка | білоруська |
Wolf «вовк; вовчак» | нововерхньонімецька |
wilk «тс.» | польська |
волча́нка | російська |
loup | французька |
Lupus «тс.» | ? |
паралельні | ? |
во́вчий лиша́й | ? |
грун «пагорбок, гірка»
менш переконливе повʼязання з псл. granь (укр. грань) (Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) або з псл. grǫdь, укр. грудь (Фасмер I 464);
рум. grúiu «пагорб, вершина пагорба» походить від лат. grunium «свиняче рило», спорідненого з гр. γρύξω «хрюкаю», двн. нвн. grunzen «хрюкати», пор. паралельну назву болг. рът «пагорб, підвищення», схв. рт «тс.», з псл. rъtъ «морда, рот»;
очевидно, запозичення з румунської мови;
п. [gruń (groń)] «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна», ч. [gruň], слц. gruň;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гру́нище
«скалля»
грунь
«вершина, хребет гори»
грунь
(XIV-- XV ст.)
ґрунь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рът «пагорб, підвищення» | болгарська |
γρύξω «хрюкаю» | грецька |
grunzen «хрюкати» | давньоверхньонімецька |
grunium «свиняче рило» | латинська |
grunzen «хрюкати» | нововерхньонімецька |
gruń «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна» (groń)] | польська |
granь (укр. грань)(Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) | праслов’янська |
grǫdь | праслов’янська |
rъtъ «морда, рот» | праслов’янська |
grúiu «пагорб, вершина пагорба» | румунська |
рт «тс.» | сербохорватська |
gruň | словацька |
грудь | українська |
gruň | чеська |
паралельну | ? |
кукува́кати «кричати» (про сича)
похідне утворення від звуконаслідувального за походженням вигуку кукува́в, який відтворює крик сича;
пор. паралельні звуконаслідувальні утворення в неслов’янських мовах: рум. cucuváie (cucuveá) «сич, сова», нгр. κουκκουβάγια «сова», нар.-лат. cuccuveia, іт. coccoveggia «сич», [cuccuveja] (› схв. kukùvia)«тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кукува́кало
«сич»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
coccoveggia «сич» | італійська |
cuccuveia | народнолатинська |
κουκκουβάγια «сова» | новогрецька |
cucuváie «сич, сова» (cucuveá) | румунська |
кукува́в | ? |
паралельні | ? |
cuccuveja «тс.» (› схв. kukùvia) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України