ПАРАЛЕЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

парале́ль

запозичено з латинської мови, можливо, за французьким посередництвом (фр. paralèlle «паралель, паралельний»);
лат. parallēlus «паралельний» походить від гр. παράλληλος «тс.», букв. «який іде поруч», утвореного з присл.παρά «поруч, біля» і займенника ἀλλήλων «між собою, один одного», що є редуплікативним утворенням відἄλλος «інший», спорідненого з вірм. ayl, лат. alius, гот. aljis, дірл. aile «тс.»;
р. паралле́ль, бр. парале́ль, п. ч. слц. вл. paralela, болг. парале́л, м. парале́ла, схв. паралèла, слн. paraléla;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паралеліза́ція
паралелі́зм
парале́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
парале́ль білоруська
парале́л болгарська
paralela верхньолужицька
ayl вірменська
aljis готська
παράλληλος «тс.» грецька
παρά «поруч, біля» грецька
ἀλλήλων «між собою, один одного» грецька
ἄλλος «інший» грецька
aile «тс.» давньоірландська
parallēlus «паралельний» латинська
alius латинська
парале́ла македонська
paralela польська
паралле́ль російська
паралèла сербохорватська
paralela словацька
paraléla словенська
paralèlle французька
paralèlle французька
paralèlle французька
paralèlle французька
paralèlle французька
paralela чеська

вовча́к «вовчий лишай, туберкульоз шкіри, Lupus»

нвн. Wolf «вовк; вовчак», фр. loup, латинський науковий термін Lupus «тс.»;
пор. паралельні назви в інших мовах;
назва хвороби мотивується тим, що вражене місце шкіри складається з глибоких виразок, які в’їдаються в тіло, як вовк;
результат злиття словосполучення во́вчий лиша́й;
р. волча́нка, бр. ваўчанка, п. wilk «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ваўчанка білоруська
Wolf «вовк; вовчак» нововерхньонімецька
wilk «тс.» польська
волча́нка російська
loup французька
Lupus «тс.» ?
паралельні ?
во́вчий лиша́й ?

грун «пагорбок, гірка»

менш переконливе повʼязання з псл. granь (укр. грань) (Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) або з псл. grǫdь, укр. грудь (Фасмер I 464);
рум. grúiu «пагорб, вершина пагорба» походить від лат. grunium «свиняче рило», спорідненого з гр. γρύξω «хрюкаю», двн. нвн. grunzen «хрюкати», пор. паралельну назву болг. рът «пагорб, підвищення», схв. рт «тс.», з псл. rъtъ «морда, рот»;
очевидно, запозичення з румунської мови;
п. [gruń (groń)] «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна», ч. [gruň], слц. gruň;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гру́нище «скалля»
грунь «вершина, хребет гори»
грунь (XIV-- XV ст.)
ґрунь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рът «пагорб, підвищення» болгарська
γρύξω «хрюкаю» грецька
grunzen «хрюкати» давньоверхньонімецька
grunium «свиняче рило» латинська
grunzen «хрюкати» нововерхньонімецька
gruń «гора, вершина гори; стрімкий схил; поле, гірська поляна» (groń)] польська
granь (укр. грань)(Sławski І 340; Crânjală 137; Karłowicz SGP І 454) праслов’янська
grǫdь праслов’янська
rъtъ «морда, рот» праслов’янська
grúiu «пагорб, вершина пагорба» румунська
рт «тс.» сербохорватська
gruň словацька
грудь українська
gruň чеська
паралельну ?

кукува́кати «кричати» (про сича)

похідне утворення від звуконаслідувального за походженням вигуку кукува́в, який відтворює крик сича;
пор. паралельні звуконаслідувальні утворення в неслов’янських мовах: рум. cucuváie (cucuveá) «сич, сова», нгр. κουκκουβάγια «сова», нар.-лат. cuccuveia, іт. coccoveggia «сич», [cuccuveja] (› схв. kukùvia)«тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кукува́кало «сич»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
coccoveggia «сич» італійська
cuccuveia народнолатинська
κουκκουβάγια «сова» новогрецька
cucuváie «сич, сова» (cucuveá) румунська
кукува́в ?
паралельні ?
cuccuveja «тс.» (› схв. kukùvia) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України