ПАРАЛЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

парале́ль

запозичено з латинської мови, можливо, за французьким посередництвом (фр. paralèlle «паралель, паралельний»);
лат. parallēlus «паралельний» походить від гр. παράλληλος «тс.», букв. «який іде поруч», утвореного з присл.παρά «поруч, біля» і займенника ἀλλήλων «між собою, один одного», що є редуплікативним утворенням відἄλλος «інший», спорідненого з вірм. ayl, лат. alius, гот. aljis, дірл. aile «тс.»;
р. паралле́ль, бр. парале́ль, п. ч. слц. вл. paralela, болг. парале́л, м. парале́ла, схв. паралèла, слн. paraléla;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паралеліза́ція
паралелі́зм
парале́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
парале́ль білоруська
парале́л болгарська
paralela верхньолужицька
ayl вірменська
aljis готська
παράλληλος «тс.» грецька
παρά «поруч, біля» грецька
ἀλλήλων «між собою, один одного» грецька
ἄλλος «інший» грецька
aile «тс.» давньоірландська
parallēlus «паралельний» латинська
alius латинська
парале́ла македонська
paralela польська
паралле́ль російська
паралèла сербохорватська
paralela словацька
paraléla словенська
paralèlle французька
paralèlle французька
paralèlle французька
paralèlle французька
paralèlle французька
paralela чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України