ПАРАЛЕЛЕПІПЕД — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із середньолатинської мови;

слат. parallēlepipedum походить від гр. παραλληλεπίπεδον «тс.», утвореного з основ прикметника παράλληλος «паралельний» та іменника ἐπίπεδον «рівнина, площина» чи прикметникаἐπίπεδος «рівний, плоский», що складаються з основ присл. ἐπί «на, зверху» та іменника πέδον «ґрунт, земля», спорідненого з дінд. padám «крок, ступня, слід, колія», лит. pėdà «ступня, стопа», лат. pēs (род. в. pēdis) «нога, ступня», дісл. fet «крок», гот. fōtus «нога», англ. foot «ступня, стопа, нога»;

р. параллелепи́пед, бр. паралелепі́пед, п. paralelepiped, болг. паралелопи́пед, м. паралелепипе́д, схв. паралелопѝпēд, слн. paralelepipéd;