ПАРАЛЕЛЕПІПЕД — ЕТИМОЛОГІЯ

паралелепі́пед «шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами»

запозичення із середньолатинської мови;
слат. parallēlepipedum походить від гр. παραλληλεπίπεδον «тс.», утвореного з основ прикметника παράλληλος «паралельний» та іменника ἐπίπεδον «рівнина, площина» чи прикметникаἐπίπεδος «рівний, плоский», що складаються з основ присл. ἐπί «на, зверху» та іменника πέδον «ґрунт, земля», спорідненого з дінд. padám «крок, ступня, слід, колія», лит. pėdà «ступня, стопа», лат. pēs (род. в. pēdis) «нога, ступня», дісл. fet «крок», гот. fōtus «нога», англ. foot «ступня, стопа, нога»;
р. параллелепи́пед, бр. паралелепі́пед, п. paralelepiped, болг. паралелопи́пед, м. паралелепипе́д, схв. паралелопѝпēд, слн. paralelepipéd;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
foot «ступня, стопа, нога» англійська
паралелепі́пед білоруська
паралелопи́пед болгарська
fōtus «нога» готська
παραλληλεπίπεδον «тс.» грецька
παράλληλος «паралельний» грецька
ἐπίπεδον «рівнина, площина» грецька
ἐπί «на, зверху» грецька
πέδον «ґрунт, земля» грецька
padám «крок, ступня, слід, колія» давньоіндійська
fet «крок» давньоісландська
pēs «нога, ступня» (род. в. pēdis) латинська
pėdà «ступня, стопа» литовська
паралелепипе́д македонська
paralelepiped польська
параллелепи́пед російська
паралелопѝпēд сербохорватська
parallēlepipedum середньолатинська
paralelepipéd словенська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України