ПАРАЗИТУЙТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
парази́т «організм, що живиться тканинами, соками іншого організму; той, хто живе, експлуатуючи чужу працю»
запозичення з французької мови;
фр. parasite «паразит» походить від лат. parasītus «співтрапезник; паразит», джерелом якого є гр. παράσιτος «тс.», букв. «той, хто їсть поруч з ким-небудь», утворене з прийменникаπαρά «поруч, біля» та іменника σĩτος «хліб, продукти, харчі», етимологічно неясного;
р. болг. парази́т, бр. паразі́т, п. parazyt, ч. parazit, parasit, слц. вл. parazit, м. паразит, схв. парàзит, парàсит, слн. parazít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паразита́рний
паразити́зм
паразити́чний
парази́тний
паразитнича́ти
парази́тство
паразитува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паразі́т | білоруська |
| парази́т | болгарська |
| parazit | верхньолужицька |
| παράσιτος «тс.» | грецька |
| παρά «поруч, біля» | грецька |
| σĩτος «хліб, продукти, харчі» | грецька |
| parasītus «співтрапезник; паразит» | латинська |
| паразит | македонська |
| parazyt | польська |
| парази́т | російська |
| парàзит | сербохорватська |
| парàсит | сербохорватська |
| parazit | словацька |
| parazít | словенська |
| parasite «паразит» | французька |
| parazit | чеська |
| parasit | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України