ПАРАДНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
пара́д
запозичено з французької мови, можливо, за польським та російським посередництвом;
фр. parade «парад, огляд військ» походить від ісп. parada «зупинка, місцеперебування», пов’язаного з parar «зупинятися, робити привал», яке зводиться до лат. paro «готую, організовую»;
р. бр. болг. пара́д, п. вл. parada, ч. слц. parada «убір, наряд», м. схв. пара́да, слн. paráda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пара́да
«парад»
пара́дний
пара́дник
«франт, чепурун»
парадни́ця
«горда дівчина»
пара́дош
«тс.»
парадува́ти
«брати участь у параді»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пара́д | білоруська |
| пара́д | болгарська |
| parada | верхньолужицька |
| parada «зупинка, місцеперебування» | іспанська |
| parar «зупинятися, робити привал» | іспанська |
| paro «готую, організовую» | латинська |
| пара́да | македонська |
| parada | польська |
| пара́д | російська |
| пара́да | сербохорватська |
| parada «убір, наряд» | словацька |
| paráda | словенська |
| parade «парад, огляд військ» | французька |
| parada «убір, наряд» | чеська |
пара́нний «блискучий, начищений»
результат видозміни пара́дний;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пара́нник
«франт, чепурун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пара́дний | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України