ПАРАДИГМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
паради́гма «взірець; системний ряд або таблиця форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова»
запозичення з пізньолатинської мови;
пізньолат. paradīgma «парадигма» походить від гр. παράδειγμα «зразок, модель», пов’язаного з παραδείκνυμι «показую, експоную», утвореним з префікса παρα-«поруч, біля» і δείκνυμι (δεικνύω)«показую, виявляю, демонструю», спорідненого з дінд. diśáti «вказує, зазначає, позначає», diṣṭiḥ «назва, позначення», лат. dicere «говорити», хет. tekkuššаmi «показую»;
р. болг. м. паради́гма, бр. парады́гма, п. paradygmat, ч. слц. вл. paradigma, схв. парàдѝгма, слн. paradígma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пара́дигма
«зводъ»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
парады́гма | білоруська |
паради́гма | болгарська |
paradigma | верхньолужицька |
παράδειγμα «зразок, модель» | грецька |
παραδείκνυμι «показую, експоную» | грецька |
diśáti «вказує, зазначає, позначає» | давньоіндійська |
diṣṭiḥ «назва, позначення» | давньоіндійська |
dicere «говорити» | латинська |
паради́гма | македонська |
paradīgma «парадигма» | пізньолатинська |
paradygmat | польська |
паради́гма | російська |
парàдѝгма | сербохорватська |
paradigma | словацька |
paradígma | словенська |
tekkuššаmi «показую» | хетська |
paradigma | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України